Мешканці села Суворовської громади вимагають встановити у центрі світлофор: на проблемній ділянці працює спеціальна комісія та патрульна поліція

Шість вулиць, які перетинають трасу Одеса-Рені, і жодного дорожнього знаку – це село Кирнички Суворовської громади. Ба більше, на всій протяжності села на тій самій трасі лише один більш-менш визначений пішохідний перехід. Але й на ньому постійно стоять вантажівки.

І пішоходи теж стоять – з обох боків. І по п’ять хвилин стоять, і більше. Про тих, хто намагається перейти трасу в іншому місці, годі й казати. Безперервний потік фур в обидві сторони і обмежений огляд щоденно створюють тут вкрай небезпечні для пішоходів ситуації.

Пішохідний перехід на фото вище знаходиться у самому центрі села. Тут з обох боків розташовані кілька магазинів та аптечний пункт. Зліва від траси, це якщо дивитися в сторону Одеси, – школа, дитячий садок, старостат, амбулаторія. Тож зрозуміло, що переходити дорогу частині мешканців села доводиться щоденно, інколи й по декілька разів. Іншим – рідше, але проблема від цього не стає менш гострою. Виїхати на трасу з села в цьому місці, до речі, теж ще той квест. Палити бензин в очікуванні можливості повернути чи перетнути дорогу по десять хвилин – теж не найприємніше заняття.

Ну і «вишенька на торті» – метрів за тридцять нижче від цього ж славнозвісного пішохідного переходу можна побачити зупинку громадського транспорту, де мешканці села очікують на автобуси міжміського сполучення.

Журналістка інформаційного агентства «Юг.Today» теж періодично має змогу відчути це «задоволення» на своєму досвіді. Так ось, розгледіти автобус, на який очікуєш, тут майже неможливо. Ясна річ, що він іде в потоці фур та іншого транспорту. Але то не найстрашніше. Бо огляд тут повсякчасно перекривають ряди вантажівок. Так, саме ряди, бо водії примудряються вставати у дві шеренги прямо на тому місці, яке має бути визначено як територія зупинки.

Тож, щоб водій автобуса потенційного пасажира помітив та зупинився, той має вийти на полосу руху и махати руками, привертаючи до себе увагу. Але й такий екстремальний спосіб зупинити попутний транспорт не гарантує, що людина кудись поїде. Бо, якщо водій маршрутки до перехрестя не знайде «карман», у якій зможе заїхати для зупинки, він просто розведе руками ї поїде далі. А перехрестя тут якраз за пішохідним переходом.

Про проблему місцеві жителі сигналізували неодноразово, причому ще задовго до повномасштабного вторгнення агресора, яке й призвело до збільшення у рази потоку транспорту на цій ділянці. Але, якщо тоді скупчення вантажівок в центрі села спостерігалося переважно вранці, то зараз така картина тут у будь-який час доби.

На зауваження мешканців села водії не реагують. На обіцянку викликати поліцію, відповідають, що їм все одно.

І це не дивно. Бо як ми вказали вище, жодного знаку, який би обмежував тут зупинку, в центрі села немає. Тож формально водії нічого не порушують, ну майже.

Зрозуміло, що така ситуація не може не викликати незадоволення зі сторони мешканців села. Тож керівництво громади останнім часом отримує чисельні скарги з проханням вирішити проблему – встановити знаки, камери відеоспостереження, світлофор. Загалом, зробити хоч щось, аби люди не боялися за своє життя та життя своїх дітей.

Не будемо зупинятися на тому, як розглядала питання місцева влада. Скажемо тільки, що без уваги скарги не залишилися. Може й не так швидко, як хотілося б, але нарешті питання зрушило з «мертвої точки».

Сьогодні вранці комісія у складі голови ізмаїльської РВА Родіона Абашева, його заступника Сергія Проданова, начальника Патрульної поліції Ізмаїльського району Вадима Марунича, голови Суворовської громади Олега Босікевича та старости села Кирнички Миколи Куртєва оглянула проблемну ділянку та обговорила наступні кроки щодо врегулювання ситуації.

Зазначимо, що саме під час роботи комісії біля магазинів зупинилися кілька вантажівок, тож те, з чим стикаються мешканці села щоденно, чиновники мали змогу побачити на власні очі.

На поточний момент керівництво громади разом з представниками патрульної поліції працює над схемою розстановки дорожніх знаків на трасі в селі, зокрема і в центрі. Також обговорюється встановлення камер відеоспостереження, для них теж попередньо визначено місця. Крім того, за словами Вадима Марунича, потрібно збільшити і кількість пішохідних переходів на інших ділянках села. Зокрема нижче по трасі, перед поворотом на вулицю, на якій знаходиться школа. Тут перехід колись був, але від нього лишилася лише майже стерта «зебра». Знаків, які вказували на те, що тут можна переходити трасу, мешканці села не бачили роками.

Попередньо обговорене і потреба встановлення світлофора. Цей захід громада готова частково, або навіть і повністю, профінансувати за свій рахунок. Але, вказане питання потребує детального вивчення, бо з досвіду інших громад не завжди світлофор полегшує ситуацію, іноді він, навпаки, додає зайвих проблем.

Чи допоможуть дорожні знаки якось розвантажити трасу в цьому місці? Питання суперечливе. Адже, встановлені останнього разу тут три роки тому, вони простояли менше місяця. Саме тому керівництво громади та району наполягає на встановленні відеокамер, які контролюватимуть поведінку водіїв.

Те, що на проблему звернули увагу і намагаються її вирішити, вже дає якусь надію на позитивний результат. Чи справдяться сподівання, житимемо – побачимо.

P.S. Поки готувався цей матеріал, мешканці села повідомили, що наразі в центрі чергує екіпаж патрульної поліції.

Діана ГЕРГІНОВА