Історична пам’ятка на Одещині знаходиться в стані «штучної коми»: чого чекають «лікарі»

Вежа №2 – одна з багатокутних веж Акерманської фортеці. Збудували її ще наприкінці XV століття. Споруда зберіглася до наших днів у дуже доброму стані. Але в 2016 році після триденних дощів виявилося, що вежа сунулася униз. Про те, як рятували історичну пам’ятку, два роки тому розповідав український історик, педагог, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К, Д. Ушинського Андрій Красножон.
Однією з причин просідання вежі виявилася відсутність водостоку в рів з периболу біля її узніжжя. Тому до останнього часу дощова вода накопичувалася у свого роду «басейні» під вежею. У 2016 та 2019 роках це і призвело до аварійної ситуації.


У 2021 році в ескарпі рову було зроблено водовідвід, а поверхню ескарпу біля вежі вкрили гідроізолюючими матеріалами. Тимчасові заходи вживалися в очікуванні погоджень від Мінкульту ремонтних робіт на цій ділянці фортеці.
Сьогодні, через два роки, Андрій Красножон констатує, що, якби не ці прості, дешеві, але дуже практичні дії, вежа б вже не існувала взагалі. Навіть незважаючи на поспіхом залитий під неї бетонний фундамент у 2016 році.
«Без гідроізоляції зверху, вежа сунулась б вниз й далі (що відбулося у 2019 р.), якби не наш погляд на первопричину проблеми… Отже, ця споруда знаходиться, висловлюючись терміном реанімації, у штучній комі, куди ми її завели. Вже давно пройшли консіліуми з фахівцями, давно обговорено плани та методику робіт з її спасіння. Навіть, підраховані попередні кошториси. Проте, «віз и досі там». В жовтні 2023 року «проблемі вежі № 2», цієї пам’ятки національного значення, виповнилося 7 років. Її ресурс не є нескінченим. Пора працювати та закріпити результат, усунути першопричину руйнування (цю міну уповільненної дії). В іншому разу обвалення цієї споруди серед «білого дня» для мене не стане несподіванкою», – попереджає Андрій Красножон.


Підготувала Діана ГЕРГІНОВА