Фінансовий план медичних установ Ренійської громади на 2023 рік: гроші так і не «наздогнали» пацієнтів…
Виконком Ренійської міськради затвердив фінансовий план на 2023 рік для двох медичних комунальних некомерційних підприємств – «Ренійської центральної міської лікарні» та «Ренійського центру первинної медико-санітарної допомоги» (центру сімейної медицини). Цей документ цікавий насамперед тим, що він дає змогу детально простежити джерела та обсяги всіх доходів та витрат закладів охорони здоров’я громади, а також побачити співвідношення фінансових витрат на ті чи інші потреби місцевої медицини.
Отже, плановий річний дохід Ренійської ЦМЛ за рахунок коштів Національної служби здоров’я України (НСЗУ) очікується у розмірі 41 млн 590 тис. грн, з місцевого бюджету в рамках програми фінансової підтримки та розвитку лікарні – 3 млн 363 тис. грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв для ЦМЛ у бюджеті громади окремо передбачено 6 млн 776 тис. грн. Доходи від оренди активів та платних послуг лікарні мають становити 2 млн 753 тис. грн.
Витрати ЦМЛ розподілено так: зарплата персоналу – 35 млн 387 тис. грн (чисельність працівників лікарні – 268 штатних одиниць), нарахування на зарплату – 7 млн 845 тис. грн, матеріали, обладнання та інвентар – 1 млн 745 тис. грн, медикаменти та перев’язувальні матеріали – 1 млн 534 тис. грн, продукти харчування – 600 тис. грн, оплата послуг (крім комунальних) – 1 млн 429 тис. грн, витрати на відрядження – 52 тис. грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв загалом заплановано 7 млн 446 тис. грн, у тому числі: водопостачання та водовідведення – 550 тис. грн, електроенергія – 2 млн 558 тис. грн, природний газ – 3 млн 619 тис. грн, інші енергоносії – 717 тис. грн.
Зазначимо, що залишок коштів лікарні на 1 січня 2023 року склав: за договором з НСЗУ – 1 млн 524 тис. грн, за платними послугами – 200 тис. грн. На жаль, фінансовий план ніяк не пояснює, чому утворився такий залишок коштів і як він потім використовується.
Загалом і доходи, і витрати Ренійської ЦМЛ на 2023 рік затверджено в обсязі 56 млн 216 тис. грн.
Фінансування центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) виглядає набагато скромнішим, але побудовано за аналогічним принципом. Річний дохід цієї медичної установи за рахунок договору з НСЗУ передбачено у сумі 18 млн 528 тис. грн, з місцевого бюджету в рамках програми підтримки та розвитку ЦПМСД буде виділено 1 млн 100 тис. грн. Крім того, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв для сімейної медицини у міській скарбниці заплановано 1 млн 57 тис. грн.
Знову ж таки, у структурі видатків центру (чисельність його персоналу – 96 штатних одиниць) перше місце займає зарплата – 14 млн 208 тис. грн, нарахування на зарплату – 3 млн 125 тис. грн. Інші витрати такі: матеріали, обладнання та інвентар – 629 тис. грн, медикаменти та перев’язувальні матеріали – 646 тис. грн, оплата послуг (крім комунальних) – 476 тис. грн, витрати на відрядження – 21 тис. грн. У витратах на енергоносії переважають електроенергія (389 тис. грн) та природний газ (646 тис. грн). Окремим рядком видатків передбачено соціальне забезпечення у розмірі 450 тис. грн, проте не уточнюється, кому та за що призначені ці кошти.
Зазначимо, що серед елементів операційних витрат комунального підприємства окремо згадані капітальні інвестиції (придбання основних засобів) у сумі 464 тис. грн. Але й цей рядок витрат не розшифровується в документі.
Загальні доходи та витрати Ренійського центру сімейної медицини у 2023 році затверджено в обсязі 21 млн 89 тис. грн. До речі, залишок коштів ЦПМСД із доходів від НСЗУ на 1 січня ц.р. становив 367 тис. грн.
Ми не будемо детально аналізувати наведені цифри. Нехай кожен читач складе власну думку про те, що являє собою нинішня система фінансування комунальної медицини. Дозволимо собі лише одну ремарку: якщо звернути увагу на відсоткове співвідношення витрат за основними напрямками розподілу коштів, то ми побачимо, що держава «в особі» НСЗУ та органів місцевого самоврядування фінансує не ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ, а матеріально-ресурсне УТРИМАННЯ медичних установ. Водночас кошти за рахунок НСЗУ не покривають навіть мінімальних фінансових потреб системи охорони здоров’я Ренійської громади. І така закономірність тією чи іншою мірою характерна для переважної більшості провінційних лікарень у нашій країні.
Пам’ятається, що головний принцип української медичної реформи звучав так: «Гроші йдуть за пацієнтом!» Однак уважне вивчення фінансового плану ренійських медичних установ дозволяє зрозуміти, куди справді йдуть ці гроші…
Андрій ПОТИЛІКО
