Етнічні спільноти півдня Одещини посилюють інформаційний спротив агресії і пропаганді рф
Вчора, 21 липня, у Міністерстві культури та інформаційної політики України відбулася консультаційна зустріч міністра Олександра Ткаченка, його першого заступника Ростислава Карандєєва та голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Олени Богдан з представниками етноспільнот нашої держави, серед яких були вихідці з півдня Одещини – журналіст, активіст Всеукраїнської громадської організації «Союз гагаузів України» Іван Капсамун та представниця болгарської спільноти, директор ГО «Об’єднання креативних особистостей – ОКО» Тетяна Станєва. Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today».
Значна частина обговорення була присвячена вимогам до членства України в ЄС, зокрема рекомендаціям Єврокомісії, оприлюдненим 17 червня. Підкреслимо, що Україні, серед іншого, запропоновано завершити реформу правової бази для національних меншин, яка зараз готується згідно з рекомендаціями Венеційської комісії, і прийняти механізми її негайного та ефективного впровадження. Зокрема, для до вступу України в ЄС має бути розглянутий законопроект про нацменшини, їх функціонування і взаємодію у розвитку країни. Закон потрібно прийняти якомога швидше, щоб мати правову базу для втілення ідей і проєктів.
«Ми обговорили важливі визначення, терміни, критерії законопроекту про нацменшини, дискутували щодо сенсативних та болючих питань, вносили пропозиції, щоб найближчим часом закон допрацювали і прийняли», – розповідає директор громадської організації «Об’єднання креативних особистостей – ОКО» Тетяна Станєва.
Жваві дискусії викликали терміни «національна меншина» чи «національна спільнота» для визначення близько 130 етносів, які проживають на території нашої держави. На думку Тетяни, термінологічні нюанси в законопроекті повинні опрацювати лінгвісти, профільні спеціалісти, які б могли чітко сформулювати понятійне плато.
Статус гагаузької спільноти в Україні
Під час свого виступу журналіст гагаузького походження Іван Капсамун звернув увагу присутніх на необхідність остаточного визначення статусу гагаузів в Україні. За словами Івана, влітку минулого року був прийнятий Закон «Про корінні народи України», після якого депутати з парламентської трибуни обіцяли восени повернутися до цього питання і внести зміни до законодавства. Цього так і не було зроблено.
Згідно з документом, корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України. А корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки.
Статус гагаузів знаходиться на межі понять «корінний народ» і «національна спільнота (меншина)», що періодично викликає суперечки між істориками та представниками етносу. На думку Івана Капсамуна, потрібно грамотно і взаємовигідно для всіх визначитися і зафіксувати статус гагаузів, можливо, передбачити своєрідну «золоту середину» у правому визначення для цієї національності в ще неприйнятому законі про нацменшини.
Опір етноспільнот півдня Одещини збройній агресії рф проти України
Наша співрозмовниця Тетяна Станєва представляла бессарабських болгар, тому внесла пропозицію щодо географічних квот розподілення підтримки, захисту та фінансування.
«Для нашого мультинаціонального краю компактного проживання моносіл нацменшин з важкими наслідками російської пропаганди це дуже важливо. Тому на зустрічі наголошувала на формуванні правильної інформаційної політики на півдні Одещини через культуру і кіно як протидію російській пропаганді», – розповіла нам Тетяна.
За її словами, всі учасники зустрічі наголошували на важливості залучення етнічних спільнот до інформаційного спротиву російській пропаганді. Як зазначила Тетяна, зараз це є великою і почесною місією етноспільнот у повномасштабній війні. Чинити опір хто як може: кожен своєю мовою в країни свого походження чи в державі їх рідної мови. І під час зустрічі громадська діячка була здивована тим, який великий пласт роботи виконується нацменшинами. Наприклад, сирійці створили фонд, привезли військових лікарів і продовжують боротись із спільним для них і українців ворогом. А ось палестинці для арабських медійних ресурсів перекладають наші новини, багато азербайджанців пішли на передову, греки теж тримають інформаційний фронт грецькою. Закарпатські угорці просили забезпечити більше функціонування української мови у себе в регіоні.
«До речі, багато хто з представників національних меншин пішов на курси вивчення української мови і вчора вперше нею доповідав. Кожен сирієць, німець, грек, угорець, гагауз, болгарин і т.д. сьогодні – українець.
Завжди усюди всім кажу, що українські болгари назавжди з двома коріннями в серці, але з одним домом – Україною»,– зауважила наша співрозмовниця.
Окрім того, громадська діячка для уникнення будь-яких двояких розумінь та спекуляцій на тему бессарабських болгар як в Україні, так і в Болгарії, а також щоб не бути використаними російською пропагандою, запропонувала на своїй сторінці в Фейсбуці розробити офіційну заяву-декларацію своєї підтримки та патріотичності, і підписати її болгарами – активістами півдня Одещини.
В свою чергу, журналіст Іван Капсамун під час зустрічі наголосив на тому, що процес деколонізації, який активно триває в Україні з початком широкомасштабного вторгнення росїї, повинен мати відповідну законодавчу базу (необхідні зміни, зареєстровані у Верховній Раді, але не проголосовані). Зокрема, мова йде про внесення змін до Закону «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України, які Верховна Рада затвердила 18 червня тільки у першому читанні, хоча проєкт був внесений на розгляд народних депутатів ще 5 квітня.
Іван зізнався, що неприйняття парламентом цього закону в другому читанні призупиняє активізацію процесу перейменування, зокрема гагаузьких сіл Буджака, які у червні журналіст відвідав разом із своїм однодумцем Василем Келіогло. Нагадаємо, що за три дні активісти проїхали дев’ять населених пунктів з компактним проживанням гагаузів, де говорили з мешканцями про необхідність повернення старих назв селам та перейменування частини вулиць. Розпочався своєрідний вояж зі столиці Придунав’я, де Іван взяв участь у круглому столі «Ізмаїл: повернення пам‘яті». Тоді Придунайська історико-меморіальна комісія при Ізмаїльському державному гуманітарному університеті представила рекомендації для місцевого самоврядування щодо перейменування об’єктів топоніміки.
Вдалося активістам також побувати в Ізмаїльському та Болградському районах. Активісти також зустрілися з представниками гагаузьких громад у селах Болбока (Котловина), Курчу (Виноградівка), Каракурт, Табак, Кубей, Олександрівка (Саталик-Хаджи), Дмитрівка, Ескі Троян (Старі Трояни), Енікіой (Новоселівка). Про результат поїздки Іван розповів журналістам ІА «Юг.Today». Як наразі запевнив нас журналіст, подібні «турне» по населених пунктах півдня Одещини ще плануються з метою залучення більшої кількості людей до прискорення процесу деколонізації топонімів Буджака та повернення історичної пам’яті. Сьогодні ці зміни деактивує наявність тільки рекомендацій від військових адміністрацій. Але цього замало, бо мають бути конкретний перелік топонімів та строки реалізації зміни їхніх назв.
У кінці своєї промови Іван Капсамун наголосив на потребі створення надійної інформаційної безпеки півдня Одеської області (хоча це стосується всієї країни), де через супутник московія досі має можливість формувати і впливати на думки людей.
«Це неприпустимо, тим більше під час війни. Так, супутник – це складно, але потрібно шукати механізми спротиву», – вважає наш співрозмовник.
Як вже повідомляло наше видання, нещодавно голова обласної військової адміністрації Максим Марченко засудив мешканців Одещини, які досі не мають бажання злізти з голки російської телепропаганди.
Інші важливі рішення
Додамо, що за інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, учасниками вчорашньої зустрічі було погоджено розпочати підготовку широкої конференції, присвяченої опору етнічних спільнот України агресії рф та її наслідкам. Більш того, обговорили можливість створення інформаційного проекту «Народи України до поневолених народів росії: слово правди», за допомогою якого з’явилася б можливість донести правдиву інформацію до етнічних народів рф про події в нашій державі та варварські дії окупантів. Голова ДЕСС Олена Богдан та низка учасників також підкреслили важливість збереження інклюзивної державної політики, розпочатої в перші роки незалежності.
«Україна показала готовність бути затишним і мирним домом для всіх людей доброї волі, які поважають культурне розмаїття. Зокрема завдяки цьому ми побачили консолідований опір російській агресії усіх етноспільнот України. У Німеччині визнано лише 4 національні меншини, в Угорщині 13, Україна натомість ішла інклюзивним шляхом, визнаючи всі групи, які мали відмінну етнічну ідентичність, бажали її розвивати як складову розмаїття етнічних культур, які є сьогодні в Україні. У такій інклюзивності і виклик, і велика перевага», ‒ зазначила Олена Богдан.
Голова Громадської ради при ДЕСС Ескендер Барієв анонсував консультації, які будуть проводитися з метою сприяння якнайшвидшому виконанню вимог щодо вступу України до Європейського Союзу.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
