До музею в Болграді передали меблі, виготовлені на початку минулого сторіччя
Іван Лукич Лалов прибув до Бессарабії із Болгарії на початку ХХ сторіччя. Переселенець був людиною небагатою, але мав золоті руки, він був чудовим столяром. Історію Івана Лалова розповіли у Болградському історико-етнографічному музеї, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Прибувши до Болграду Іван Лукич відкрив тут меблеву фабрику. Меблі, які виготовляли у Болграді, високо цінувалися. Фабрика приносила стабільний дохід, і сім’я Івана Лалова стала однією з найбагатших сімей міста.
Фабрика розросталася, тут працювали наймані робітники, а також підмайстри-юнаки, які прагнули стати столярами. Замовлень було багато. Потрібні були столи, стільці, шифоньєри, дивани, тумбочки, комоди, фоторамки, дитячі іграшки, музичні інструменти.
Свою майстерність Іван Лалов передав синові Георгію, який уміло продовжив справу батька. Крім столярної справи Жорж (так звали Георгія вдома), навчився грі на багатьох музичних інструментах, які виготовляв сам не гірше за батька.
Міцні меблі фабрики були в Івана Лукича також і вдома. Вони служили не тільки йому та синові, а й онучці, правнукам та праправнукам.
Тепер ці меблі у музеї. Їх передала в дар правнучка Лалова – Алла Іванівна Луцьканова. Меблі і зараз можуть служити людям – настільки вони міцні. Тут і турецький диван, і стілець зі шкіряним покриттям, на якому вибита квітуча гілочка сакури, і підставки для квітів, і комод, і шафа, а також над диваном висять портрети Івана Лукича, Георгія Івановича, його дружини Олени Лалової (вмілої господині та прекрасної вишивальниці) у рамках, які зроблено понад сто років тому на їхній фабриці.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
