До довгострокової інтеграції українців у Молдові залучатимуть громадських посередників з України
З остаточним переходом війни в Україні у тривалу та затяжну фазу, все більше людей приходить до усвідомлення того факту, що багато тих, хто втік від війни, залишиться в країні свого тимчасового притулку надовго, а деякі, можливо, назавжди. У зв’язку з цим питання довгострокової інтеграції вимушених переселенців з України стає дедалі актуальнішим. Матеріал на тему інтеграції українців в Молдові для NewsMaker.md підготував експерт у галузі прав людини та захисту меншин В’ячеслав Балан, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Далі надаємо текст у перекладі на українську.
З початком війни влада Молдови займалася питаннями прибулих з України, головним чином, з точки зору їх тимчасового розміщення та вирішення їх термінових поточних проблем (таких як розподіл для тимчасового проживання, забезпечення їжею, водою, одягом, предметами першої необхідності).
На наступному етапі влада перейшла і до вирішення більш довгострокових питань (медичне обслуговування, освіта, працевлаштування), але знову ж таки в рамках тимчасового підходу. Головним інструментом цього підходу став режим тимчасового захисту, запроваджений у Молдові у березні 2023 року та продовжений на ще один рік у березні 2024 року. Однак настав час зрозуміти, що тепер необхідно якнайшвидше переходити від парадигми тимчасового підходу до парадигми довгострокового (постійного) підходу, від надання тимчасової допомоги до органічної інтеграції людей з України у всі сфери життя в Молдові.
Одним із найперспективніших методів реалізації такої конструктивної інтеграції тих, хто прибув із України в молдовське суспільство, можуть стати українські громадські посередники. Громадські посередники – це навчені та підготовлені люди з числа членів відповідної громадської групи, які є «містком» між людьми з цієї групи та державними установами різних рівнів, а також суспільством загалом. У разі українських громадських посередників йдеться про спеціально навчених та підготовлених представниць спільноти мешканців України, які втекли від війни до Молдови і які стали б «містком» до державних установ, а також до молдовського суспільства в цілому.
Ідея громадських посередників не нова не тільки у Молдові, а й в багатьох країнах на захід від неї. Так, ромські громадські посередники існують у Румунії вже близько двадцяти років, а в Молдові з початку 2010-х років. Саме ромські громадські посередники стали головним чинником успіху у процесі документування дітей та дорослих, включення ромських дітей в освітній процес, покращення доступу ромів до медичних послуг та з інших питань. За минулі 15 років функцію ромських громадських посередників було визнано державою та інституціоналізовано (закріплено нормативно), було розроблено регламент та стандарти роботи, було забезпечено фінансування посади. На даний момент ромські громадські посередники – це найважливіший і невід’ємний фундамент усієї роботи з інтеграції та включення ромів у життя Молдови.
Таким чином, розвиток функції українських громадських посередників спирається на модель, що вже добре зарекомендувала себе, з уже наявними напрацьованими документами та механізмами підтримки та фінансування. Незважаючи на те, що кожна зі згаданих спільнот – ромська та українська – має свої особливості, їх базові потреби подібні: їм необхідний доступ до зрозуміло викладеної інформації, допомога у взаємодії з державними органами та підтримка у включенні до загальномолдовських суспільних, економічних і культурних процесів. У рамках проекту, реалізованого Посольством Прав Людини у співпраці з партнерами починаючи з 2023 року, ідея українських громадських посередників була запущена та апробована. Два десятки навчених та підготовлених українських громадських посередниць уже кілька місяців на добровільних засадах надають допомогу своїм співвітчизникам та співвітчизницям з України. Першими результатами своєї роботи деякі з них вже готові поділитися.
Валентина Чаплінська:
«У проекті я здобула сили, здобула знання і тепер з радістю ділюся ними, допомагаю співгромадянам не просто жити в правовому полі Молдови, а й вміти захищати себе та відстоювати свої права, якісно інтегруватися до місцевої спільноти, показувати, що біженець може і має жити гідно. Я активно консультую громадян України, причому не лише офлайн, а й онлайн. Перебуваю в багатьох спільнотах і групах, і тому маю нагоду допомогти великій кількості людей. Мені дуже важливо бути частиною спільноти активних жінок України, які пройшли навчання та допомагають співгромадянам в умовах війни залишатися у правовому полі.
Людей цікавлять питання медичного обслуговування, працевлаштування, питання з влаштуванням дітей у школи та дитячі садки, банківська система. Нещодавно я допомогла сім’ї, яку мали намір депортувати, отримати легальний статус. Допомогла 10 сім’ям врегулювати питання із соціальним захистом та 24 сім’ям із гуманітарним».
Валентина Мілашенко:
«Я змогла допомогти великій кількості мам із дітьми з України вступити до молдовських шкіл, навіть коли спочатку вони отримували відмови. Також, я допомогла багатьом знайти тимчасове житло, допомогла з інформацією щодо гуманітарної допомоги. Часто наші українці від безвиході опускають руки і не знають, як можна вирішити різні питання, і куди їм звертатися. І тут на допомогу приходить наша група українських громадських посередниць – жінок, які здатні відчиняти навіть найглухіші двері. Мене почали впізнавати, до мене звертаються люди за порадою, допомогою та відповідями на запитання.
Завдяки тому, що я стала громадською посередницею, мої діти змогли потрапити до молдовських закладів. У банку я змогла відкрити рахунок та допомогла зробити це іншим українцям. Згодом я зрозуміла, що можу охопити більшу кількість людей і відкрила свою групу. В ній вже понад 200 осіб, яким я надаю своєчасну інформацію, відповідаю на запитання, що цікавлять, кидаю посилання на різні зміни у статусах, законах тощо».
Надія Васильєва:
«Прогрес я зобразила б так: у проект прийшла розгублена дівчина, яка думала, що в чужій країні вона ніхто, а з проекту випускається впевнена в собі жінка, яка знає свої права, готова за них боротися, готова допомагати іншим.
Я отримала знання в різних сферах, особливо для мене була важлива сфера охорони здоров’я. У рамках навчання я почала розуміти, які послуги для мене можуть і мають бути надані. Вже більше року я консультую інших біженців з України на цю тему. Також я отримала та успішно використовую знання у сфері трудового законодавства та взаємин з роботодавцями. Спільно всі отримані знання призвели мене до того, що я готуюся стати підприємцем. Два роки тому я навіть не могла припустити, що це можливо.
На даний момент я застосовую отримані знання для надання консультацій та допомоги. У мене були два випадки, коли я консультувала людей під час працевлаштування (згодом з’ясувалося, що їм хотіли запропонувати дуже неякісні умови роботи). Кількість онлайн-консультацій у громадських групах у соціальних мережах важко порахувати: за весь час їх набралося вже понад тисячу».
Ще одна громадська посередниця додала:
«Завдяки цим знанням вдалося допомогти тим українцям, які живуть у Молдові і не знають куди звернутися зі своїми проблемами і як їх вирішити (тимчасовий захист, влаштування на роботу та звернення до сімейного лікаря). Завдяки проекту я дізналася про нюанси у працевлаштуванні, медичну страховку, яка можлива після працевлаштування, нюанси тимчасового захисту. Я влаштувалася на роботу плюс отримала контракт на додаткову роботу. Мені вдалося допомогти біженцям з України отримати гуманітарну допомогу, отримати тимчасовий захист, який дав можливість працевлаштуватися, а також я пояснила їм необхідність набуття статусу для проживання у Молдові. Загалом мені вже вдалося надати допомогу близько сотні людей. Найзначніша з недавніх історій – вдалося допомогти біженцю з України з простроченим перебуванням у Молдові отримати тимчасовий захист, з яким він зміг працевлаштуватися.
Для мене дуже важливо бути частиною спільноти, яка знає та захищає свої права. У сучасному світі необхідно знати свої права, щоб у разі виникнення складної чи спірної ситуації постояти за себе чи оточуючих».
В’ячеслав Балан, експерт у галузі прав людини та захисту меншин:
«Як показують ці історії та дані перших місяців роботи, українські громадські посередниці стали одним із провідних джерел інформації та допомоги для людей, які втекли від війни до Молдови. Але що ще важливіше, українські посередниці можуть стати ключовим інструментом для довгострокової та успішної інтеграції мешканців України у Молдові. Саме тому і владі Молдови, і молдовському суспільству загалом необхідно визнати та інституціоналізувати (закріпити нормативно) українських общинних посередниць. Від цього залежить, чи доведемо ми на ділі, що ми разом з Україною та українцями у цей важкий для них час, і чи зможемо ми зробити Молдову відкритою, безконфліктною, прогресивною країною, що динамічно розвивається».
Матеріал підготовлений у рамках проекту «Сприяння українським громадським посередникам (медіаторам) для зміцнення соціальної інтеграції та стійкості в Молдові», що реалізується Громадською організацією «Посольство Прав Людини», у партнерстві з Громадською організацією «Інформаційний Центр з Прав «Natalia Țurcan», та фінансованого за рахунок гранту Інституту з висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки Уряду Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Викладені в матеріалі думки належать авторам і не обов’язково відображають думку IWPR та Уряду Великобританії.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
