До Білгород-Дністровського району повертаються ефектні блискучі птахи: ймовірно скоро їх можна буде побачити лише на картинах
До Національного природного парку «Тузлівські лимани» повертаються дуже красиві птахи – блискучі ібіси або коровайки. Про це на своїй сторінці в Фейсбук розповів еколог Іван Русєв, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
«Вони завжди навесні з’являються спочатку на Тузлівських лиманах, а потім летять до дельти Дністра. Там, де колись була найбільша популяція гніздуючих блискучих ібісів на всьому Причорномор’ї. У нашому нацпарку вони не мають можливості гніздуватися, тому що немає підходящих біотопів – відповідних кущів верби, на яких вони люблять робить гнізда. А в дельті Дністра для них було все – був майже рай для цих птахів. Було… Але людина зруйнували своїми невдалими діями їх природну екосистему, зруйнувала цикли водності, наявність мілководь, і вони тут вже є дуже рідкісними гостями на гніздуванні», – пояснив причину зменшення популяції цих птахів, яких ми ще знаємо, як коровайок, вчений.
Іван каже, що в дельті Дністра вони вже зараз у цей час формують колонії для розмноження. І часто вибирають ті місця плавнів, які вже попередньо вибрав птах-квак, і розміщуються біля нього.
На Тузлівських лиманах ібіси ще мігрують і кочують з лиману на лиман, але зараз їх лякають потужні шуми війни.
На мілинах лиманів коровайок бачать кожного року у другій-третій декаді квітня. Весь день з ранку до вечора птахи присвячують пошуку поживи, невтомно блукаючи мілководдям Тузлівських лиманів. Протикаючи довгим і кривим, як шабля, дзьобом товстий шар мулу, вони раз у раз вивуджують звідти ласі шматочки.
«Дзьоб блискучого ібіса оснащений чутливими рецепторами, які дають їм змогу безпомилково намацати і схопити здобич. В багате меню коровайок входять всілякі багатощетинкові черв’яки, рачки, молюски, водяні комахи, а також мальки риб. На ночівлю коровайки влаштовуються в кронах дерев або на кущах і заломах очерету. У польоті зграя коровайок тримає кільватерну форму; птахи летять, струнко витягнувшись (голова і шия витягнуті вперед, а ноги відведені назад), та коротко й енергійно змахують крилами. Коровайки в місцях гніздування дельти Дністра, зазвичай живуть у великих колоніях. Вони мирно вживаються пліч-о-пліч з чаплями і малими бакланами», – поділився цікавими фактами з життя птахів автор.
Еколог нагадав, що коровайка є крихким символом Нижньодністровського національного природного парку. А причиною її вимирання в дельті Дністра стала техногенна зміна гідрологічного режиму річки Дністер – створення каскаду ГЕС, через яке 85% заболоченої раніше території дельти зараз висихає на тривалий період – іноді до 150 днів, перетворюючись на пустелю.
«І слід констатувати, що нові правила експлуатації каскаду Дністровських водосховищ ніяк не покращать життя блискучих ібісів, оскільки не враховують елементарні екологічні вимоги цього виду до сприятливого існування та відтворення природної популяції. І вважаю, що адміністрації Нижньодністровського нацпарку ще потрібно потужно боротися в судах, захищаючи не на паперах, а на ділі зникаючих легендарних птахів дельти Дністра – блискучих ібісів», – попередив Іван Русєв.
До допису еколог додав кілька картин з зображеннями ібісів, які малює художник Kurochkin Sergey. Тож наші читачі можуть побачити цих блискуче красивих птахів як в природі, так і на картинах такими, якими їх бачить митець.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
