День народження села Котловина – свято єдності та добрих традицій
«Котловина – наш дім, наші коріння і доля, наша пам’ять, дитинство, материнська пісня, юність і перше кохання. Котловина – світанки та духмяні пахощі літа. Це – частина нашого серця, нашої душі, наша сповідь і турбота. Рідне село – це ми з вами, це наша Україна-мати», – так про своє село говорять котловинці.
Історична довідка
Є три версії заснування села. Перша: село засноване у 1752 році турком на ім’я Болбок, звідки і бере свою початкову назву. Друга: поселення засноване у 1807 році. Декілька сімей перейшли Карпати й осіли на березі річки Олту, поблизу Дунаю, біля міста Слатіна. Інша частина перейшла Дунай в районі села Картал, а 7 сімей пішли далі й влаштувалися біля річки Безім’янки, Назвали село Болбока (вільне). Третя: Болбока заснована у 1812 році.
У 1945 році село одержало свою нову назву – Котловина.
Основна частина мешканців села – гагаузи. Це єдиний тюркомовний народ, який сповідує християнство. Насамперед відразу після переселення на нову Батьківщину було вирішено побудувати тимчасову дерев’яну церкву. Згодом вона згоріла і документи, на жаль , не збереглися. У лютому 1914 року священник села Болбока Андрій Ємел’янов звернувся до Благочинного з проханням почати будівництво нової церкви. І лише у 1938 році було відкрито Свято-Успенський храм, який у п’ятидесяті роки ХХ століття було закрито. У 1993 році парафіняни почали ремонт і реставрацію церкви. Люди повертали в храм ікони і церковне начиння, які були ними збережені.
З 2006 року було прийнято рішення святкувати День села 28 серпня в День Успіння Святої Богородиці.
Котловина єднає серця
28 серпня село відсвяткувало свій 213-й день народження під гаслом «Котловина єднає серця». Це був справжній день радості, музики, танців та щирих емоцій, який об’єднав усіх мешканців.
День почався великим святковим богослужінням, у якому взяли участь священники і з інших сіл громади, Болградського району, Румунії. Далі всіх запросили в трапезну на традиційний курбан.
Пізніше відбулися спортивні змагання з вільної боротьби та армреслінгу. Всі переможці одержали грошові нагороди.
У той же час у дворі ліцею відкрилися дитячі розваги – гірка, батути, машинки-драйвики та продаж смаколиків. За організацію розваг діти дуже вдячні старості села Олені Яманді.
А 24 учня 4-11 класів Котловинського ліцею для мешканців села і гостей з народного танцювального ансамблю «Опінкуця» провели змістовну екскурсію у зразковому музейному комплексі.
Далі всіх запросили на святкову концертну програму «Котловина єднає серця». Затишне фойє зустріло виставкою робот майстринь ужитково-декоративного мистецтва – Лілії Долапчи, Анни Дейнека, Тетяни Арабаджи, Аліси та Вікторії Кишлали, Наталії Черневої, чудовою фотозоною, затишком і атмосферою очікування великого свята.
В залі, здається, не було вільних місць. Відкривається занавіс, і до уваги глядачив – театралізована вистава про зародження та подальше життя села. Я навіть не можу знайти слів для того, щоб описати емоції глядачів.
Ведучі Віра Булгару та Роман Казани запросили розділити радість шановних гостей свята голову Ренійської об’єднаної територіальної громади І.В. Плєхова та його заступника І.О. Стаднікова, начальника відділу культури, туризму, молоді та спорту Ренійської міської ради А.П. Асаржи, які привітали котловинців з нагоди святкування Дня села.
Свято на честь 213-ї річниці села було відкрито Гімном України, після чого першими на сцену вийшли наймолодші учасники – вихованці дитячого садочку «Джерельце» (зав. О.М. Драгнєва) з українським хореографічним номером.
Ведучі розповіли про село та познайомили з наймолодшими котловинцями. Для найстарших односельців юні зірочки Д. Харитов та О. Чолак заспівали пісень, а наймолодша група народного ансамблю «Севда гюлю» виконала свій улюблений гагаузький танок.
Ведучі подякували захисникам України, яких в Котловині 32, за можливість провести свято. В єдиному пориві піднялись глядачі на Хвилину мовчання в пам’ять про загиблих у війні з росією воїнів. Тиша була в залі така, що здавалося боляче навіть дихати.
Далі Роман Казани, Вероніка Бондар, Настя Булгарова, Анна Чолак заспівали пісень для підприємців, фермерів та для багатьох найкращих мешканців села.
Односельців привітала староста села Олена Яманді, яка віддає себе на користь рідного села, підтримує своїми діями тих, хто цього потребує.
Досвідчені гагаузька співачка та науковиця Наталі Деніз, лауреати першої ступені конкурсу «Дунайські зіроньки»-2025 з відзнакою як найкращий вокальний дует Софія Богданова-Цонкова та Інна Гульванська, Людмила Ангельчева, Людмила Базаджи, народний жіночій ансамбль «Чали кушу» прикрасили концертну програму своїми піснями так, що зал підспівував своїм улюбленим виконавицям.
Нотку гумору додала сценка «Абітурієнт -2025» у виконанні Ж. Котляренко, Д. Касаджик, Р. Казани.
Прикрасили свято всі групи народного танцювального ансамблю «Севда гюлю» (кер. Г. Булгар та С. Богданова-Цонкова). Пристрастне танго та чарівний вальс у виконанні жіночого колективу «Молодички» (45-66 років) визвав шквал оплесків.
На сцену запросили голову сільського гагаузького об’єднання «Бірлік», директорку ліцею П.Я. Долапчи. Вона від імені Ради національностей України вручила Н.І. Дейнека нагрудний знак «Гордість нації».
Свято не обійшлося без гостей. Привітати котловинців приїхав народний ансамбль з Орлівки «Опінкуця» під керівництвом маестро танцю Миколи Олександрова. Кожен їх вихід на сцену з молдовським, болгарським, циганським танцями супроводжувався бурхливими оплесками.
Всі гості та мешканці села подякували колективу Будинку культури на чолі з директоркою Галиною Булгар, керівникам колективів та всім учасникам святкової програми «Котловина єднає серця».
Завершилося свято побажанням ведучих розквіту і процвітання, духовної сили, волелюбності, національного духу і гідності, благополуччя, самоповаги і натхнення, чистоти в помислах та благородства у вчинках і скорішої Перемоги, головне – МИРУ!
Марія ХАДЖИОГЛО, мешканка села, ветеран педагогічної праці
