Історія 18-річного воїна Дністровської бригади, який став на захист України вслід за своїм братом-близнюком

Ще кілька місяців тому військовослужбовець 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки на позивний «Чупа» працював у Чехії – будував басейни та планував звичайне мирне життя. Але одного дня записав брату коротке відео: «Скоро повернуся». І дотримав слова. Сьогодні він боронить країну зі своїм братом-близнюком на одному напрямку. Про воїна розповіли у пресслужбі бригади, передає видання «Південь сьогодні».
«Брат пішов служити раніше. У нього був товариш, який мобілізувався, і він також вирішив піти. А я був у Чехії. Сказав йому, що скоро повернуся, і буквально через місяць підписав контракт за програмою «18–24», – розповідає військовий.
Вони з братом – близнюки, хоча, за словами хлопця, зовні зовсім не схожі.
«Ми різні. І зовні, і за характером», – каже «Чупа».
До війська хлопець працював за кордоном на будівництві басейнів. Жодного військового досвіду не мав, але рішення повернутися в Україну та долучитися до війська ухвалив свідомо.
Наразі «Чупа» служить оператором важкого ударного дрона «Вампір».
«Це цікаво. Особливо коли працюєш безпосередньо на позиціях. Адреналін, відповідальність і розуміння того, що робиш важливу справу», – розповів військовий.

Керувати безпілотниками він навчився вже під час служби. Разом із братом проходив навчання в Києві та Кам’янці-Подільському.
«Спочатку було кілька днів навчання роботі з технікою, потім – практичні польоти. Загалом усе освоїв швидко», – додає він.
Сам військовий визнає, що певний досвід взаємодії з технікою та навіть комп’ютерними іграми допоміг йому швидше адаптуватися до нової спеціальності.
«Чесно кажучи, навчився досить швидко. Раніше грав в ігри на телефоні, тому певне розуміння керування вже було».
Попри молодий вік, за плечима військовослужбовця вже чимало бойових виїздів. Одним із найяскравіших спогадів став перший вихід на позиції на Донеччині.
«Їдемо машиною, і раптом наш засіб виявлення показує небезпеку. Ми одразу вискочили й забігли в посадку. Буквально через кілька секунд над нами пролетів ворожий дрон. Добре, що він не влучив у машину, бо там був боєкомплект», – згадує «Чупа».
Разом із братом вони виконують бойові завдання на одному напрямку, хоча працюють із різних позицій.
«Ми поруч. Він в одному укритті, я – в іншому. Але завжди знаємо, що брат десь недалеко».
За словами «Чупи», у підрозділі служать військовослужбовці різного віку та з різним досвідом. Є й ті, хто прийшов за програмою «18–24».
«У нас є хлопці, яким 22, 23 роки. Але всі розуміють, навіщо вони тут. Якихось історій про самовільні залишення частини чи несерйозне ставлення немає – усі налаштовані працювати», – каже захисник.
Окрема особливість роботи операторів важких дронів – постійна робота з акумуляторами та обслуговуванням техніки.
«У кожного екіпажу є закріплений за ним борт і кілька комплектів батарей. Після виконання завдання ми повертаємо дрон, замінюємо акумулятори, встановлюємо нове спорядження і продовжуємо працювати», – пояснює військовий.

Важкі ударні дрони працюють із великими боєприпасами, тому кожен виліт потребує ретельної підготовки.
«Якщо працюємо по серйозних цілях, використовуємо важкі боєприпаси. Дрон фізично не може нести більше, тому після кожного застосування повертаємося, обслуговуємо борт і знову вилітаємо».
Військовий також наголошує, що успіх бойової роботи залежить не лише від техніки, а й від людей.
«У нас хороше командування. І ротний, і комбат – професійні люди. Це дуже важливо, особливо коли ти молодий і тільки починаєш службу».
Після Перемоги хлопець планує повернутися до мирного життя, створити сім’ю та придбати власне житло.
«Хочу сім’ю. Думаю про квартиру в Одесі. Це одна з причин, чому підписував контракт».
Втім, повністю залишати військову справу він не планує – припускає, що ще повернеться на службу й поділився бажанням навчитися на сапера.
Попри юний вік, «Чупа» вже сформував власне ставлення до військової служби та людей у формі:
«Не потрібно ставити себе вище за інших тільки тому, що ти військовий. Ми служимо людям і своїй країні. Тому треба залишатися людиною».
Сьогодні в родині «Чупи» служать уже четверо братів.