Які праслов’янські племена жили на території сучасної Одещини у VIII–X століттях
Між Дністром, Прутом і Південним Бугом — там, де нині Поділля, Бессарабія й південь Одещини, — у VIII–X століттях жили уличі та тиверці. Це були праслов’янські племена, що сформувалися ще до постання Київської Русі. Про це розповіли в Українському інституті національної пам’яті, передає видання «Південь сьогодні».
Уличі займали побузько-дніпровське межиріччя. Їхні городища тягнулися лінією сучасних Вінницької, Миколаївської та Одеської областей. Це були укріплені поселення ремісників, хліборобів і воїнів — ранні осередки державності на півдні Русі.
Тиверці жили вздовж Дністра й Прута — аж до Дунаю. Вони торгували з візантійськими колоніями, утримували контакти з Карпатами й Балканами. Їхня культура поєднувала слов’янські, балканські та чорноморські риси.
У Повісті минулих літ сказано, що «уличі й тиверці сиділи по Дністру, і багато їх городів». Справді, археологічні знахідки в Придністров’ї — від Рудь до Алчедара — підтверджують щільну мережу ранньослов’янських центрів.
Але з X століття на ці землі насунулися печеніги й кумани. Частина уличів і тиверців переселилася північніше, інша — увійшла до складу Київської Русі, зливаючись із населенням Поділля, Волині та Наддніпрянщини. Так поступово вони стали частиною етногенезу українського народу.
Їх не поглинули — вони трансформувалися, залишивши слід у топонімах
і навіть у мовних архаїзмах південних говірок.
Історія уличів і тиверців — це історія коріння українського півдня, що сягає глибини тисячоліть.
