Історія дитячого санаторію у Білгород-Дністровському районі, який працював сотню років попри усі зміни влади

Аккерманські вірмени Єремєєви належали до найбільших землевласників регіону. Голова родини, купець Єремей Макарович Єремєєв, свого часу викупив у Демидових майже 2000 десятин землі поблизу Будак (нині Приморське). Після його смерті ці землі дісталися у спадок чотирьом синам. Про те, як своєю частиною спадщини розпорядився один з синів купця, розповіли працівники санаторію «Золота нива», що у Білгород-Дністровському районі, передає видання «Південь сьогодні».
Поручик у відставці Кеворк (Георгій) Єремєєвич Єремєєв збудував хутір у степу неподалік Будак. У 1904 році він пожертвував 5 десятин зі своїх 580 десятин землі для створення дитячого притулку-санаторію.
Однією з головних умов дарувальника було, щоб заклад мав назву санаторій-притулок «на пам’ять про свого батька Єремея Макаровича Єремєєва».
Того ж 1904 року дитячий притулок-санаторій у селі Будаки імені Є. М. Єремєєва урочисто відкрив свої двері. Він розташувався на мальовничому урвистому березі Шаболатського лиману навпроти старовинного Демидівського парку в Будаках.
Тут відпочивали й лікувалися діти з центральних губерній росії, хворі на туберкульоз та шкірні захворювання. Під час Першої світової війни санаторій став місцем відновлення для поранених воїнів.
У румунський період заклад знову почав приймати хворих дітей. Саме тоді поряд із санаторієм поступово сформувалося село Попаздра.
Після Другої світової війни тут функціонував дитячий дерматологічний санаторій «Дальній». У лікуванні успішно застосовували бальнеотерапію місцевою мінеральною водою, грязелікування, клімато- та таласотерапію. Щороку в санаторії проходили лікування близько 130 дітей віком від 7 до 14 років.
Із початку 2000-х років санаторій припинив свою роботу.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА