Соняшникова олія, яка потрапила у Чорне море після ворожої атаки, може залишитися на дні на роки
Ворожі атаки по порту «Південний» 20 грудня призвели до пошкодження резервуарів з соняшниковою олією та її потрапляння у води Чорного моря. Про наслідки, зокрема про постраждалих від розливу олії птахів, видання «Південь сьогодні» розповідало неодноразово. Однак, за твердженням активістів Greenpeace Україна, сьогоднішні події – це лише частина проблеми, вирішенням якої доведеться займатися роками.
«На початкових стадіях, поки харчова олія ще рідка, пляма залишається на поверхні морської води. Такі плями можуть призводити до задухи тварин і фізичного забруднення – подібно до наслідків розливів нафти чи нафтопродуктів (хоч при ковтанні соняшникова олія і менш токсична). Замащуючись олією, тварини можуть гинути від переохолодження, зневоднення, діареї, голоду та задухи через закупорку ніздрів, горла або зябер.
Кількість врятованих птахів за таких випадків – це зазвичай лише частина від усіх постраждалих», – зазначають фахівці.
Зазвичай рослинна олія розкладається швидше, оскільки бактерії та гриби можуть метаболізувати її легше, ніж нафту і нафтопродукти. Однак швидкість цього процесу залежить від температури: за зимових температур соняшникова олія може загуснути та частково затвердіти, що сповільнює розкладання та подовжує фізичний вплив. Якщо вона розкладатиметься в морі, цей процес споживатиме кисень з води, що призведе до зниження рівня кисню, доступного для риб та іншої водної фауни.
Після полімеризації, окислення або змішування зі сміттям рослинні олії стають щільнішими за воду. Вони опускаються на морське дно і утворюють шар на осадових породах, який позбавляє кисню придонні види на певний час. Цей процес може прискорюватися у солоній воді і при контакті з дрібними частинками, а також через часткове розкладання (подібно до жирових відкладень у каналізації), оскільки жири та олії застигають за низьких температур.
Згідно з даними NOAA, морський розлив соняшникової олії, що опускається на дно і утворює на дні кірку та подібні до бетону грудки в піщаних відкладеннях, може зберігатися понад 6 років. Водночас неполімеризовані рослинні олії швидко і повністю біорозкладаються навіть в анаеробних умовах (що можливо, якби аварія трапилася влітку). Отже, щоб зрозуміти, чого очікувати, необхідно провести дослідження і з’ясувати, чи відбулася полімеризація.
«Хоча великі розливи харчової олії не мають такої токсичності, як викопна нафта, вони можуть бути дуже шкідливими та потребують такої ж реакції як і звичайні розливи нафти. Ми не можемо оцінити, чи мали відповідні українські органи можливість для більш ефективного та своєчасного реагування. І, безумовно, цієї масштабної аварії не сталося б, якби не російські атаки. Утім, поширення забруднення треба зупиняти якомога швидше, олію – максимально вилучити, і забезпечити відновлення морської та прибережної екосистеми.
Наразі українські служби мають надати пріоритет не лише ліквідації наслідків цієї аварії, а й підготовці до подібних аварій у майбутньому», – додають екологи.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
