На Одещині, як і по всій Україні, малі річки перебувають під загрозою зникнення: як їх «повернути до життя»

Малі річки, що колись вільно текли ледь не в кожному куточку України, сьогодні перебувають під загрозою зникнення. За останні десятиліття тисячі малих річок деградували або повністю зникли через людську діяльність та зміну клімату. Про це у публікації до Всесвітнього дня річок, який відзначається  28 вересня, зауважує Всесвітній фонд природи WWF-Україна.

Сьогодні побачити живу, вільну, в природному стані річку поруч із домівкою – рідкість. Водночас саме малі річки живлять середні та великі водотоки і є частиною, зокрема, транскордонних басейнів, у яких розташована більшість країн світу.

Основні причини зникнення та деградації малих річок: 

• надмірна зарегульованість річкового стоку (наявність великої кількості водосховищ та ставків в їх басейнах);
• істотна зміна конфігурації (обрисів) русел і заплав (спрямлення, днопоглиблення, осушення, будівництво захисних дамб);
• значний рівень забруднення водних об’єктів;
• недотримання вимог законодавства стосовно водоохоронних зон і прибережних захисних смуг та невиконання режимів господарювання в їх межах;
• наслідки зміни клімату (за рахунок підвищення температури повітря збільшується випаровування води, що призводить до дефіциту вологи. Також негативний вплив має зменшення кількості опадів та їх перерозподіл за сезонами). 

Десятки малих річок у великих містах зникли під асфальтом, перетворені на підземні колектори, або ж висохли через засмічення й замулення джерел та криниць. 

«Стан малих річок безпосередньо визначає здоров’я всієї річкової мережі країни. Вони формують водні ресурси, впливають на гідрологічний режим і якість води більших річок, а також створюють природні ландшафти», – пояснює керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко. 

Команда Всесвітнього фонду природи WWF-України наголошує: зникнення малих річок веде до зменшення біорізноманіття, втрати рибних ресурсів, заболочення територій та скорочення загальної річкової мережі. Це також впливає на середні і великі річки, оскільки малі водотоки є їхніми «капілярами». 

Локальне вирішення проблем не забезпечить загального поліпшення. Зупинити деградацію малих річок можна лише через амбітну мету – повернення річок до максимально природного стану.

Методологія екологічного відновлення річки з максимальним наближенням до природних режимів повинні включати:

• Надання річці певного простору для вільного протікання, в тому числі у горизонтальній площині.
• Забезпечення безперервності потоку води і середовищ існування, відповідно, наближення гідрологічного режиму до природного.
• Під час відновлення річок важливо дати час природним процесам зробити свою роботу. Річки мають властивість до самоочищення та самовідновлення – якщо їм створити сприятливі умови (прибрати бар’єри, зменшити забруднення, дати достатній простір для течії).

Один із методів оздоровлення річкових екосистем – відновлення вільної течії річок шляхом демонтажу гребель та застарілих перешкод на них. Зокрема, над цим працюють масштабні європейські проєкти, такі як Open Rivers Programme та RESTORIVER. Ці програми наразі працюють і в Україні. 

Топ-5 переваг демонтажу гребель: 

1. Відновлення екосистем. Будівництво гребель часто порушує природну динаміку та функціонування річок. Їх демонтаж сприяє відновленню природних процесів, таких як транспорт наносів і міграція риб. Це позитивно впливає на стан річкових екосистем, сприяє відновленню біорізноманіття та покращує умови для існування водних організмів.
2. Покращення якості води. Греблі сприяють накопиченню осаду, мулу та забруднюючих речовин, що погіршує якість води. Відновлення природної течії сприяє зменшенню застою води, покращенню її аерації та природної фільтрації, що веде до підвищення якості водних ресурсів та здатності до самовідновлення (самоочищення).
3. Забезпечення міграції риб і водних організмів. Вільна міграція є критичною для багатьох видів риб та інших водних мешканців, адже вона необхідна для їх розмноження, харчування та підтримання екосистемного балансу. Греблі, блокуючи ці маршрути, негативно впливають на популяції риб і змінюють природні умови для їх існування: з 1970 року чисельність мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилася на 75%. Демонтаж гребель та застарілих перешкод дозволяє відновити ці міграційні шляхи та природні оселища.
4. Зменшення ризиків затоплення. Старі або пошкоджені греблі можуть становити загрозу затоплення прилеглих територій, особливо в населених пунктах. Їх демонтаж допомагає знизити ці ризики, підвищуючи безпеку місцевого населення та територій.
5. Економічна ефективність. Утримання та ремонт старих гребель може бути значно витратним. Демонтаж часто є економічно більш  доцільним рішенням у довгостроковій перспективі, дозволяючи уникнути постійних витрат на обслуговування та ремонт.

Команда WWF-Україна підкреслює: вільнотекучі річки – це не лише вимога національного екологічного законодавства, а й важливе євроінтеграційне зобов’язання України як країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу.  

Для довідки. Open Rivers Programme – це міжнародна програма, спрямована на подолання проблеми фрагментації річок у Європі шляхом фінансової підтримки проєктів з видалення гребель та інших штучних перешкод, з метою відновлення вільної течії річок  збереження біорізноманіття. Програма була створена завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду «Аркадія» (Arcadia), який працює у сферах захисту природи, збереження культурної спадщини та відкритого доступу до знань.

Проєкт RESTORIVER спрямований на підвищення здатності річок і їх прибережних зон адаптуватися до змін клімату, що потенційно може знизити ризик посух, повеней і тривалих теплових хвиль. Проєкт RESTORIVER підтримує Програма Interreg Danube Region Programme, яку співфінансує Європейський Союз. Він охоплює 6 країн – Болгарію, Хорватію, Угорщину, Румунію, Сербію, Словаччину та Україну. WWF-Україна також серед партнерів проєкту.

Всесвітній фонд природи WWF – одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.

Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го діє національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Робота представництва набуває різноманітних форм – проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Діяльність стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.

Напрям «Вода» WWF-Україна має на меті повернення до природного стану прісноводних екосистем України, що призведе до покращення здоров’я населення та відновлення біорізноманіття. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та забезпечення дружніх до довкілля підходів в гідроенергетиці. Ще один фокус уваги – на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА