Про інженерів одеської бригади, які лагодять та вдосконалюють БпЛА для воїнів
В лабораторії, яка займається обслуговуванням та ремонтом безпілотників, завжди вистачає роботи. Звісно, для усіх інженерів важливо, щоб БпЛА влучно вражали ворожі цілі. Але першочергове завдання кожного майстра – зберегти життя екіпажів, про що розповів військовослужбовець 39-ї ОБрБО на псевдо «Жаба» пресслужбі бригади, передає видання «Південь сьогодні».
Зберегти життя пілотів БпЛА насамперед можна дистанціювавши їх від лінії зіткнення:
«Що далі від нуля вони працюють, то вищим є рівень безпеки для них, кращими є позиції та меншою – кількість зброї противника, яка дістає до цих позицій. До того ж простішою є ротація людей та підвіз та заміна обладнання. Купа взаємопов’язаних процесів. Війна постійно технологічно змінюється, kill-зона розширюється. Тож наші фахівці докладають максимум зусиль, задіюють усі технічні вміння, а подекуди й фантазію, щоб налаштувати безпілотники відповідно до цього», – розповів «Жаба».
Убезпечити екіпажі – не просто красиве гасло лабораторії. Більшість інженерів мають власний досвід у бойових підрозділах і чудово усвідомлюють, що значить – бути на передньому краї під постійними обстрілами. «Жаба», наприклад, починав службу мінометником.
«17 лютого 2022 року я захистив магістерський диплом, а щойно почалося широкомасштабне вторгнення росії, вже шукав, як потрапити до війська. Брати мене не дуже хотіли, мені було на той момент 24 роки, строкову службу не проходив. Але зрештою вдалося потрапити в один із новостворених батальйонів нашої бригади», – розповідає військовослужбовець.
Бойовий шлях він почав на Миколаївщині, згодом батальйон перемістився на Херсонщину, де утримував смугу оборони на березі Дніпра. До того як потрапити в зону бойових дій, сміється «Жаба», його особистий настріл складав 5 мін на полігоні. Але інтенсивність війни швидко це виправила. Стріляти доводилося багато. Особливо під час операції на лівому березі Дніпра.
«Найважчими були, певно, задачі з прикриття піхоти. Це дуже відповідальна і нервова штука, бо доводилося працювати досить близько до своїх. Тобто хлопці просили: стріляйте ближче до нас, ще ближче, ще… І доводилося діяти дуже обережно, обчислювати все точно, бо це величезна відповідальність. Навіть невелика похибка могла дорого коштувати», – зізнається «Жаба».
Він жартує, що піхотинці, попри велику вдячність, все ж воліють знаходитися на відстані від мінометників:
«Так прикольно було спочатку. Стаєш на позицію поряд з піхотою, вони такі раді, відоси знімають, кажуть, подивимося, як ця штука працює. Ми просимо: «Хлопці, не треба тут сильно бігати, світитися». Та де там! Але як почала «отвєтка» прилітати, близько до нас вже не підходили».
Військовий встиг попрацювати ще й на FPV, проте недовго – під час одного з виїздів отримав поранення. Після реабілітації «Жаба» повернувся до служби, але вже у спеціальну лабораторію, де не лише лагодять чи налаштовують БПЛА, а займаються їх удосконаленням.
«Деякі з рішень наших інженерів є дійсно інноваційними. Не скажу, що ми прямо космос якийсь робимо, але дещо є нашим ноу-хау», – зауважує «Жаба».
Ідеї не просто вітаються – їх намагаються втілити в життя спільними зусиллями.
«Буває так, що комусь спала на думку цікава тема, він підключає інших, починається процес пошуку даних і матеріалів. Щось «вистрілює», щось ні, але мозковий штурм є постійним», – наголошує захисник.
Найбільше джерело натхнення для інженерів лабораторії – відео бойової роботи від пілотів разом із подякою за дбайливо відремонтоване чи модернізоване обладнання.
«Завжди прикольно бачити результати твоєї інтелектуальної та фізичної праці. Ще й не абиякі, а вагомі, прошу зазначити», – каже «Жаба».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 39-та окрема бригада берегової оборони
