Місце зустрічі народів і культур: в Одесі відбувся ярмарок, який об’єднав учасників з різних куточків країни

З 5 по 7 вересня в Одесі проходив щорічний культурний фестиваль «Чорноморський степ». На другий день фестивалю, який зібрав понад 300 учасників з різних куточків України, відбувся ярмарок. Свої традиції, крафтові вироби та багато іншого демонстрували одеситам та гостям міста представники багатьох національностей та культур, спільнот та організацій. А на головній сцені для відвідувачів виступали музичні й танцювальні колективи, задаючи тон ярмарковому дню, повідомляє видання «Південь сьогодні».
Розпочався захід із вшанування українців, які загинули внаслідок російської збройної агресії, хвилиною мовчання.
«Дуже символічно, що сьогоднішній захід ми починаємо із хвилини мовчання. Адже проводимо наш фестиваль в тяжкий воєнний час, коли Україна боронить право своє на самоідентичність, виборює право на свою культуру, свою історію. І «Чорноморський степ» допомагає взаємодією всіх представників різних національностей, які проживають на теренах нашої України, доводити – Україна є, Україна живе, Україна знає свою історію і розвиває свою культуру. Ще один символічний момент: ми говоримо не тільки про представників різних культур, ми говоримо про наше єднання в єдиний український народ», – зазначила заступниця директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації Ярослава Різникова


Загалом на ярмарку діяло дванадцять локацій. Охочі взяти участь у майстер-класах навчалися вишиванню, малюванню, ліпленню, народним танцям та навіть накладанню турнікета.
«У нас центр тактичної медицини «Схід». Ми займаємося підготовкою Сил оборони і безпеки України, також навчаємо волонтерів, критичну інфраструктуру, медиків і так далі. Сьогодні ми презентуємо куточок безпеки, на якому можна підійти і спробувати, як рятувати життя. Можна спробувати накласти турнікет, тампонувати рани і робити серцево-легеневу реанімацію, тому запрошуємо», – розповів засновник Центру тактичної медицини «Схід» Володимир Ткалич.

Для майстрів, які готові поділитися своїми навичками з усіма бажаючими, така творчість є зокрема терапевтичною у часи війни. Тетяна Костенко з села Лиман Харківської області знайшла у вишиванні свою віддушину:
«Привезла свої роботи – показати свої рушники. Займаюсь вишивкою шістнадцять років – це моя така віддушина, зараз воно мені допомагає пережити наші часи. Дуже мені подобається вишивати, відволікаюсь від усього. Взагалі я медична сестра молодша».

Один зі своїх вишитих рушників Тетяна створила після символічної події у селі Балаклеї Ізюмського району Харківської області – після окупації, зриваючи російський банер, українські військові побачили за ним уривок з поеми Тараса Шевченка.
«Коли звільнили, і пам’ятаємо цей фрагмент, вони зривають чужий банер, а там Шевченко і його вірші: «Борітеся – поборете», І я думаю, це такі моменти, його треба вишити…»

А поки на сцені грають музичні колективи, майстри – кобзарі й бандуристи показують, як створюються традиційні українські інструменти. Юрко Кочержинський та Василь Жованик зауважили, що процес створення інструмента не має бути поспішним – адже насамперед важлива якість та уважність до деталей.

Василь наразі служить у лавах ЗСУ. Сам житель Києва, але до фестивалю приїхав з Павлограда – саме там і була дороблена бандура музиканта, зроблена власноруч.
«Це не просто, не швидко, тому що справжні речі не робляться швидко – навіть харчі, от вино, має бути витримано. І чим старіше вино, тим воно дорожче. Так само й дерево. Можна зробити за рік – той хто вміє робити, хто має інструменти. От я доробляв інструменти свого правчителя, тим заготовкам 20-30 років. І тоді дерево співає саме – воно як витримане вино. Тому не є задачею зробити швидко або багато. Задача – це якість, бо це показник, аби мені не було соромно, що через сто років хтось візьме, а тут підписано, хто це зробив. Щоб не було, що там десь щось недороблено, чи вона тріснула. Справжній майстер дає пожиттєву гарантію».

Слід зазначити, що бандура – це український народний музичний інструмент. Бандура, про яку каже Василь – старосвітська, або іншими словами – традиційна, вона діатонічна й відрізняється від тих варіантів інструменту, які почали використовувати наприкінці минулого сторіччя – вони є хроматичними.
«Ми вважаємо це національним символом як гімн, герб, прапор. Тому і відповідальність дуже висока. Як можна схалтурити?»
Василь зауважує – вироблення такого інструменту – ціла наука, а навички можна вдосконалювати ціле життя. Однак, на жаль, наразі цьому майстерству у навчальних закладах не навчають.
«Це без перебільшення народна традиція, яка потребує подальшого вивчення, дослідження, практикування. Для цього потрібна молодь: зацікавлювати, показувати. Тут не йдеться про масовість – це елітарна культура».


Окрім культурного просвітництва, на відвідувачів фестивалю очікувало розмаїття страв, готової продукції та крафтових вин й лікерів, а за символічну ціну у 20 гривень охочі могли скуштувати борщу із шматочком хліба та сала.


Давали виступи у ярмарковий день виконавці та колективи різних національностей з Одещини, Харківщини, Кіровоградщини, Донеччини, Черкащини, Херсонщини, а також Запорізької області.
З Одеської області – академічний ансамбль української музики, пісні і танцю «Чайка» Одеської обласної філармонії, дует Еміне Уркуметова та Левіза Мемедінова – представниці ГО «Кримські татари Одещини», Одеське відділення Спілки поляків в Україні імені Адама Міцкевича, хор «Polskie kwiaty», хормейстер народного вокального ансамблю «Етнос» будинку культури села Утконосівка Сафʼянівської сільської ради Василь Чепой, вокальні етногурти «Мрія» та «Журавка», гагаузький вокальний колектив «Кирмизи гюль», Вікторія Бідна та Фомюк Крістіна від центру культури, мистецтва та розвитку творчих здібностей Доброславської селищної ради, солістка центру культури та дозвілля Великодальницької сільської ради Вікторія Паркіна, мисткиня Азіза Ескендер, творчий дитячий центр «Kids Crystal» та акторський напрям «Творці щастя», гурт «Друже Музико».

З Харківської області – дует Ірини та Миколи Бєрєжних, творчий колектив «Калинонька», етнорокгурт «Яри».
З Кіровоградської області – етнолабораторія «Баба Єлька», джазова співачка Оксана Терещенко.
З Херсонської області – Альона Мовчан, Віктор Ревенко з фрагментом із музично-поетичної програми «Дім/Дим».
З Черкаської області – фольклорний інструментальний колектив «Дзвін».
З Донецької області – народний аматорський вокальний ансамбль «Перлина» та народний аматорський танцювальний колектив «Баттерфляй», танцювальний колектив «Апельсин».
З Запорізької області – вокальне тріо «Ритм».
З Києва – тріо «Срібні ключі» Академії мистецтв імені Павла Чубинського.
Хедлайнерами фестивалю став гурт «Kozak System».












Амєлія МИЙНОВА