Небезпечні уламки зруйнованої ворогом школи з причалу у Білгороді-Дністровському вже вивезли, але «осадок» залишився
Кілька днів тому журналісти видання «Південь сьогодні» розповідали про те, що у Білгороді-Дністровському представники комунального підприємства «МЦ Благоустрій» вивозили уламки зруйнованої школи та скидали їх на території причалу №1 «Рибацький край». У своїй статті ми посилалися на публікацію пресслужби Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.
Згодом ситуацію у Фейсбук прокоментував голова ГО «Рибацький край» Володимир Кальніченко.
За його словами, факт вивозу небезпечних уламків на територію причалу дійсно мав місце. І робили це працівники комунального підприємства. Охорона на причалі на це відреагувала не одразу, оскільки вивіз буту – залишків плит перекриття – комунальники раніше тут здійснювали неодноразово. Та й сам причал знаходиться на балансі підприємства.
«Було висипано в той день трошки буту з першої школи. Були миттєво, ну може протягом години, зроблені фотки. І розповсюджені соцмережами. І буквально вже за три години сюди так само приїхала та сама машина з «Благоустрію», і той бут, який пофоткати встигли, його назад згорнули і звідси вивезли», – розповів Володимир.
Хто дав команду прибрати, чоловік не знає. Так само, як не знає, хто дав команду везти сюди уламки, адже керівника комунального підприємства на той час було відсторонено від виконання обов’язків.
Володимир зазначає, що до причалу зараз дуже часто виявляють увагу екологи. За останні два місяці вони заїжджають сюди по декілька разів на тиждень.
Також голова ГО розповів історію створення причалу.
«Дев’ять років тому група активної молоді, закоханої в риболовлю, вирішила організувати в місті перші риболовні змагання. У той час в інших містах такі турніри вже проводились, але в Аккермані – ні. Організувати подібний захід без підтримки, без бюджету, без локації було неможливо, а для того щоб залучити спонсорів, потрібен був офіційний статус, тоді і створили громадську організацію «Рибацький Край», яка на початку складалась лише з п’яти осіб.
Першим кроком стало отримання доступу до причалу №1 – тоді ще закритої території, що перебувала в оренді приватної особи, якого сама територія причалу не надто цікавила. Умовою доступу стало прибирання території та очищення берегу. З того моменту ГО почала проводити заходи, залучати громаду, прибирати, облагороджувати, створювати», – зазначив Володимир.
Поступово на причалі з’явилася сцена, спочатку зроблена з ОСБ та пелет, а потім вже й професійна. Тут почали проводити фестивалі, різні події, почалося облаштування простору для громади – кафе, альтанки, туалет, спортмайданчик.
«Після передання причалу на баланс КП «Зеленбуд», яке потім не могло утримувати територію через брак фінансування, ГО уклало договір оренди, взяло на себе охорону, прибирання, благоустрій. За символічну плату (10 грн) ті, хто проводив день на причалі, користувались інвентарем, мангалами й відпочинковою зоною.
Але коли справа пішла вгору, з’явились і ті, хто захотів «перекроїти» локацію під себе. Сьогодні причал переживає хвилю перевірок, інспекцій, спроб тиску, вкидів у соцмережах.
Останній випадок — будівельний бут, який через непорозуміння тимчасово доставили на територію, згодом вивезли, але цього вистачило, щоб «активісти» зробили фото й роздмухали скандал.
Ми збудували з нуля. Ми не просимо грошей. Ми просимо не заважати. І пам’ятати: усе це – заради людей», – додав Володимир.
Керівник ГО зазначив, що «Рибацький Край» — це не про рибалку. Це про відповідальність, самовідданість і силу громади, яка може будувати краще за будь-яку владу.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
