У Білгород-Дністровській профспілці освіти розповіли про співробітників ліцею, життя яких обірвала російська ракета
Учора вдень, 23 червня, росія здійснила ракетні атаки по місту Білгород-Дністровський. Під ударом був місцевий навчальний заклад, де внаслідок влучання, на жаль, загинуло троє співробітників. Пам’ять загиблих вшанували у профспілці освіти Білгорода-Дністровського, передає видання «Південь сьогодні».
«Немає слів, щоб висловити співчуття з приводу жахливої трагедії. 23.06.2025 російська ракета зруйнувала не тільки храм науки Ліцей №1 м. Білгорода-Дністровського, але й відібрала життя людей, осиротіли родини. «Коли помирає людина, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, як сприймала все, що її оточувало, якою багатою і щедрою була її душа, сутність». Російська ракета забрала три життя, понівечила долі їхніх родин!» – пишуть у профспілці.
Ауріка Костянтинівна Мельник (27.10.1973 – 23.06.2025) була заступником директора з навчально-виховної роботи, вчителем, а також люблячою матір’ю та дружиною. Колеги згадують, що Ауріка Костянтинівна усе життя вирізнялась стійкістю характеру, силою духу, життєрадісністю та оптимізмом.
«Пішла з життя жінка, яка своїми діями та вчинками, своїм розумом за 30 років виховала не одне покоління учнів. Освітянська спільнота розділяє скорботу і біль рідних, друзів, колег – усіх, хто знав і працював з Аурікою Костянтинівною. Світла пам’ять про неї завжди буде жити серед рідних, друзів, товаришів, колег, батьків та учнів школи і залишиться назавжди у наших серцях», – висловили скорботу у профспілці.
Олег Федорович Герасименко (08.02.1948 – 23. 06. 2025) був заступником директора Ліцею №1 м. Білгорода-Дністровського з господарчої роботи, надійним працівником, а також турботливим чоловіком, люблячим дідусем, ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. За 27 років, які Олег Федорович відпрацював у навчальному закладі, він став частинкою освітянської родини.
«До втрати близької людини ніколи не можна бути готовим, адже з нею йде частинка нашої душі. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати. Схиляємо голови в скорботі, сумуємо разом із рідними», – йдеться у дописі профспілки.
Віра Миколаївна Рощина (02.05.1965 – 23.06.2025) була відповідальною працівницею, яка турбувалась за чистоту та порядок в Ліцеї №1, а також була люблячою матір’ю та бабусею. Віру Миколаївну любили учні й поважали працівники закладу.
«Не вистачає слів, щоб передати смуток та біль, який чорним крилом торкнувся не лише сім’ї, а й інших людей, які знали загиблу. Пішла за обрій людина, яка дарувала своє тепло. Віра Миколаївна назавжди залишиться в пам’яті взірцем щирості, активності та життєрадісності», – згадують Віру Миколаївну колеги.
Світла пам’ять!
росія – країна-терорист.
