Вітряки проти лісосмуг: чи зможе громада Ізмаїльського району стати центром вітрової енергетики на Одещині
Вітрова електростанція з 69 вітрових генераторів – реалізацію такого масштабного проєкту в Суворовській громаді Ізмаїльського району готується здійснити компанія, кінцевий бенефіціар якої знаходиться в Люксембурзі. Для порівняння, у вітропарку Старокозацької громади таких установок усього 23. Отже йдеться, мабуть, і про втричі більшу потужність. Та точно – про будівництво однієї з найбільших в Україні вітрових станцій. І це в маленькій громаді з населенням близько дванадцяти тисяч жителів. Здавалося б, треба радіти і всіма силами підтримувати інвестора. Але все не так просто, як видається на перший погляд. Спойлер: будівництво вітряків у громаді підтримують, проте наявні плани компанії викликають у місцевих багато заперечень. Чому так, розбиралися журналісти видання «Південь сьогодні».
Для початку трохи про компанію, яка хоче перетворити Суворовську громаду, і це не перебільшення, на центр вітрової енергетики на Одещині. ТОВ «ВЕС Буджак» зареєстровано 2 жовтня минулого року в селищі Катлабуг (Суворове). Керівник компанії – адвокат з міста Миколаїв Яброцький Сергій Володимирович. Згідно даних сервісу Уoucontrol, розмір статутного капіталу підприємства становить 1000 гривень. Основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Також в документах ТОВ «ВЕС Буджак» вказано ще десяток КВЕДів, серед яких передача, розподілення та торгівля електроенергією, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, вирощування сільськогосподарських культур тощо.
Крім «ВЕС Буджак» Сергій Яброцький є керівником ще кількох компаній. Дві з них – «ТОВ Затишна ВЕС» та ТОВ «Саф’янівська ВЕС» – зареєстровані 3 жовтня 2024 року. Місця реєстрації – селище Затишшя Роздільнянського району та село Саф’яни Ізмаїльського району відповідно. Розміри статутного капіталу та КВЕДи у всіх трьох випадках співпадають.
Також Сергій Ямброцький керує ТОВ «Придніпровські лани» (реєстрація в місті Києві), яка має набагато більший «стаж роботи» – більше семи років – та більш відповідний статусу великої компанії статутний капітал у майже 66 мільйонів гривень. Раніше компанія була зареєстрована в Херсонській області, де почала встановлення 22 вітрових електроустановок. Завершити проєкт завадило повномасштабне російське вторгнення.
До того ж Сергій Ямброцький є керівником ТОВ «СІ ДАБЛ’Ю ПІ Україна», більш відомого як «CWP UKRAINE». Компанія також працює більше семи років та має розмір статутного капіталу більше трьох мільйонів гривень. І теж, крім основного КВЕДу «Консультування з питань комерційної діяльності й керування», має додаткові, пов’язані з виробництвом, розподіленням та продажом електроенергії.
Засновником двох останніх ТОВ є CWP Europe, зареєстрована у Люксембурзі.
Отже повернемось до планів інвестора щодо будівництва вітрової електростанції в Суворовській громаді. Вітряків тут, нагадаємо, планують встановити шістдесят дев’ять. З публікацій в ЗМІ нам вдалося з’ясувати, що вітропарк Саф’янівської громади налічуватиме лише двадцять генераторів. Такі цифри інвестор пояснює наявністю екологічних обмежень в останній.
А чи є якісь обмеження, які можуть вплинути на кількість вітрових станцій в Суворовській громаді? І чи достатньо для вирішення питань будівництва згоди депутатів селищної ради, які, до речі, цю згоду на сесії в листопаді не надали?
Про всі «за» та «проти», які зараз обговорюються мешканцями громади відносно проєкту, журналістам нашого видання розповіли фермер Михайло Чимшир та голова організації водокористувачів «Вода життя» Михайлина Капаруліна.
– Михайле Васильовичу, зрозуміло, що встановлення вітрових установок у будь-якому разі вплине на роботу фермерів, які обробляють землі на території, що заплановано відвести під будівництво. Яких наслідків ви побоюєтеся?
– В місцях, де планують встановлювати вітряки (ми бачили карту), саме проходять кабелі зв’язку. Це по-перше. А по-друге, там проходять труби водогону нашої організації водокористувачів. Якщо там пройде авто вагою в сто тонн, а саме стільки важать автомобілі, що возять частини цих споруд, труби під ґрунтом не вціліють. Ті ж, що просто знаходитимуться поруч, під час роботи вітрогенераторів тріскатимуться від вібрації.
– Тобто, в цих місцях встановлювати споруди не можна?
– Так. До того ж, задля будівництва інвестор планує вирізати 25 гектарів лісосмуг. Ми тут думаємо, що зробити, щоб зберегти ці посадки, що зробити, щоб посадити нові дерева, а вони хочуть вирізати те, що є.
– Як взагалі на це реагують інші фермери?
– Ми – всі, кого зараз непокоїть ця ситуація, написали звернення на ім’я голови громади з проханням довести до депутатського корпусу, що це питання потребує громадських обговорень. Бо, якщо тут встановлять заплановані вітряки, на подальших планах щодо зрошення можна ставити хрест. І на деяких культурах теж. Там, де є вітряки, бджоли не літають.
– Про які компенсації для власників землі, де стоятимуть вітряки, йдеться?
– Вітряки планують встановлювати не в полях, а в лісосмугах. Тому, як варіант, ми зараз розглядаємо можливість взяти ці лісосмуги в оренду. У нас навіть є можливість придбати саджанці різних горіхів та деяких чагарників за собівартістю. І лісосмуги будуть щільніші, і люди зможуть горіхи збирати.
– Як на вашу думку, в цьому питанні можна знайти якийсь компроміс? Наприклад, запропонувати інвестору використати інші ділянки.
– Можна розглянути ділянки біля траси, але там теж проходять лінії електропередач. Можна – необроблювані землі, низини біля водойм. А так якраз усі поля, біля яких вони планують встановлювати вітряки, ми плануємо підключати до системи зрошення. Вони зараз проведуть там свої комунікації, а ми завтра почнемо укладати там труби, і що це буде?
Підтримує колегу і голова ОВК «Вода життя» Михайлина Капаруліна.
– Михайлино Василівно, яка ваша думка щодо планів будівництва вітрової електростанції на території громади?
– Я – «за». Я за розвиток громади. Я навіть надала компанії можливість зареєструватися за адресою свого офісу, але коли побачила, де вони їх планують встановлювати… Я планую 700 гектарів ставити на зрошення, а там всюди стоять вітряки… Ми там жодну трубу не прокладемо, бо через вібрацію там будуть постійні розриви. До того ж, коли вони везтимуть складові вітряків, вони засипатимуть ґрунтові дороги щебнем, інакше вантажівки там просто не проїдуть. І щебінь там залишиться, в полях.
– Депутати селищної ради ж теж не підтримали цю ідею? І саме з цих міркувань?
– Я дякую депутатському корпусу, який розібрався в питанні і не проголосував за видачу дозволу «згаряча». Ми боремося за ці наші лісосмуги, які в наших жорстких умовах – єдиний спосіб затримати сніг та протистояти ерозії, а вони збираються різати. Тоді вирізайте вже все, і нехай тут взагалі буде пустеля.
– Тоді запитаю ще й про лісополоси. Ваш колега розповів про можливість придбання та висадки в них горіхоплідних…
– Нам пропонує таку можливість відомий селекціонер Олександр Пономаренко. І взагалі, якщо ми візьмемо за мету ущільнити посадки, ми можемо знайти і звичайні якісь дикорослі дерева, умовно десь викопати і пересадити. Це не буде проблема, і нам допоможуть… Але зараз нам потрібно відстояти свою позицію щодо вітряків на наших зрошуваних землях.
– Чи є, на вашу думку, в громаді такі місця, де можна встановити вітряки, і вони там нікому не заважатимуть?
– Над цим питанням має попрацювати селищна рада. І мають бути обговорення з населенням. Ми не проти вітряків та альтернативної енергетики. Але все повинно робитися з розумом. Я, як орендар, маю повернути людям землі з таким самим бонітетом та такою ж самою родючістю, як колись взяла. А якщо там стоятимуть вітряки, я це зробити не зможу. Ми за будь-яких умов вимагатимемо, щоб біля зрошуваних земель вітряки не встановлювалися. І найцікавіше, що бюджет громади від цього багато не отримає. І заради цих копійок загубити землі, які мають перспективу зрошення… Я просто логіки не бачу.
Як розповіла нашим журналістам голова земельної комісії Суворовської громади Ірина Пукалова, наразі селищна рада направила до компаній, які надають жителям громади послуги зв’язку, запити щодо розташування їхніх комунікацій. Дві з них вже надали відповіді, ще три – мають відповісти. Ця інформація потрібна, щоб на етапі проєктування виключити всі ризики пошкоджень.
З інвестором існує домовленість, що як тільки будуть отримані всі дані усіх зацікавлених осіб (зокрема їх надала і організація водокористувачів «Вода життя»), його буде запрошено на зустріч з фермерами для подальшого обговорення.
Ірина також пояснила нам, що лісосмуги є землями комунальної власності. Але вони зараз не мають кадастрових номерів. Адже інвентаризація – це теж витрати. Тож, і це передбачено законодавством, інвестор зараз готовий взяти ці витрати на себе. Але, зрозуміло, тільки в рамках ділянок, які йому цікаві. Проте інвестор також розуміє, що у цьому питанні він йде на ризик, адже депутати можуть не затвердити зміну цільового призначення вказаних земель. І в такому випадку ні про яке встановлення вітряків вже мова йти не буде.
Щодо політики громади в даному питанні, то вона при прийнятті подібних рішень передбачає в першу чергу обговорення з усіма зацікавленими сторонами. Тож зараз доля майбутнього вітропарку, без перебільшень, залежить від позиції активних мешканців громади.
Діана ГЕРГІНОВА
