На Одещині до рідних полеглого захисника завітали правоохоронці через заміну банерів на Алеї Слави

15:28 26/12/2024

Учора, 25 грудня, українці святкували Різдво. На жаль, сьогодні не кожна родина має можливість провести свята, як раніше – у когось близькі на війні, а в когось вони вже ніколи не повернуться. У ці тяжкі часи підтримка та взаємоповага – це дуже важливо. Однак нещодавно сумною історією у своїх соцмережах поділилися донька загиблого військовослужбовця з села Знам’янка, що на Одещині: у Різдвяний день до її матері навідався дільничний. Як виявилось, заяву до правоохоронців написали у сільській раді через самовільну заміну банерів на Алеї Слави «невизначеними особами». Невизначені особи – це родини полеглих захисників, які своїм коштом замінили банери. Про це видання «Південь сьогодні» повідомляє з посиланням на допис Тетяни Ковальової – доньки полеглого військовослужбовця Довжинського Олександра.

Тетяна розповідає, що родини полеглих воїнів хотіли, аби на Алеї Слави їхні рідні-захисники виглядали гідно. Спочатку з проханням замінити банери з неякісними фото зверталися безпосередньо до сільської ради. Або навіть зовсім зняти, бо «ці банери тільки нівечать пам’ять про наших рідних» – пише вона. І банер дійсно зняли, але, за словами доньки захисника, зовсім ненадовго:

«Ми просто хотіли, щоб наші рідні на Алеї слави були гарні, такі які вони були при житті. Щоб люди, які проходили повз, не бачили, якихось алкоголіків, опухлих, червоних, обрізаних, а бачили справжніх Героїв. Неодноразово рідні зверталися до сільської ради з проханням замінити, або зняти банери. Спочатку я хотіла тільки змінити фото свого батька. До сільської голови дзвонила моя бабуся і особисто просила замінити, або взагалі зняти банер, якщо не хотять замінити. Я писала пости в соцмережі і відмічала громаду, під моїми постами усі рідні погоджувалися зі мною, що ці банери тільки нівечать пам’ять про наших рідних. Сільська голова пообіцяла зняти банер мого тата, пообіцяли особисто моїй бабусі, зняли лише на день і знову повісили, просто плюнули нам в лице».

Не отримавши підтримки у цьому питанні від сільської ради, родини захисників вирішили зробити все самостійно – зібрали кошти, замінили банери:

«Потім ми сім’єю вирішили самі замінити банер. До мене почали звертатися рідні загиблих і просити теж зробити їм нові банери, я розуміла, що буде велике незадоволення нашої влади, але деякі рідні мене запевнили, що питали у сільської голови, вона сказала, щоб самі замінювали. Тому я вирішила замінити ті банери, рідні яких до мене звернулися. Спочатку ми вирішили оплачувати самі банери, але більшість людей сказали, щоб відкрила збір, і збір швидко закрився, навіть залишилися кошти, які я перевела на благодійність. Коли ми отримали банери, рідні людей з інших сіл нашої громади, попросили нас замінити їх, бо вони не в змозі приїхати».

Отже, рідні Героїв на Алеї слави встановили нові банери, а старі – віднесли до сільської ради:

«Ми їх собі не забрали, не викинули, не порвали, віднесли усі до сільської ради. Ми не вандали, ми не злодії, ми просто люди, які втратили найдорожче. Наших рідних уже ніхто нам не поверне, залишилася тільки пам’ять про них. І ми б не хотіли, щоб ця пам’ять була спаплюжена такими фото. Не потрібно говорити, що про невдоволення рідних цими банерами ніхто не знав, були дзвінки до сільської ради, від рідних, були пости в соцмережах, всі прекрасно все знали».

Проте на цьому, розповідає Тетяна, усе не скінчилося, й у Різдво до її матері прийшов дільничний. Донька захисника каже, що, як виявилось, сільська рада написала заяву про самовільну заміну банерів на Алеї Слави «невизначеними особами»:

«Сьогодні до мами приїхав дільничній та «привітав» її зі святом. Шукав мене, хоча не знаю, чого мене шукати – у сільської ради є мій номер телефону, і у багатьох людей з громади теж. Сільська рада написала заяву, про самовільну заміну банерів на Алеї Слави «невизначеними особами», хоча усі прекрасно знають, що їх замінили самі рідні загиблих. Не знаю у кого рука підніметься написати заяву, на людей, які і так втратили найдорожче, що у них було».

Наостанок вона висловила надію, що сталося непорозуміння і сільська рада виправить цю ситуацію:

«Сподіваюсь, це була помилка, тому прошу виправити і не доводити цю ситуацію до абсурду. Не маєте поваги до нас, поважайте, хоча б тих, хто ціною свого життя захищав вас. Не хотілося надавати цьому питанню розголосу, але ви чіпаєте найдорожче, що і так болить, і цей біль ніколи не згасне».