В Українському Подунав’ї знайшли протогроші, які використовували дунайські кельти
Про так званні давньогрецькі протогроші дунайських кельтів на своїй сторінці в Фейсбук розповів кілійський краєзнавець Олег Курносов. Нещодавно увагу дослідника привернула така незвичайна знахідка з Дунаю, передає видання «Південь сьогодні».
«Виріб у вигляді невеличкої шишки був зроблений з бронзи, мав отвір, і цим нагадував мені стародавню намистину, яку під віковим земляним нальотом прикрашала благородна «римська» патина. Подібна річ мені потрапила вперше, тому я звернувся до свого друга-археолога. Він визначив ії, як скіфську намистину», – написав дослідник.
Олег Курносов зазначає, що погодився з цим, бо скіфи, які панували в нашій місцевості саме в ті часи, могли використовувати будь які речи, що вимінювали або закуповували у сусідніх народів .
«І ось нещодавно натрапив на більш точне визначення з форуму та закордонного аукціону, де подібні речі визначалися як каблучки, яки мали призначення грошей (розрахункових одиниць) у 6 ст. до н.е., до появи монет. Цікаво що саме ось такі речі могли бути протомонетами Дунайських кельтів. І тоді відразу виникає питання: а чи могла існувати народність кельтів у нашому краї? Виходить, що так. Баста́рни (певкіни) – кельтське плем’я, ймовірно змішаного кельто-германського походження, на думку німецьких археологів. За іншими джерелами – сармато-фракійського або балто-слов’янського походження. Це плем’я зайняло терени Карпатської України, жило в гирлі Дунаю і на західних Балканах протягом останніх століть до н.є.», – поділився розмірковуваннями Олег Курносов.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
