Хто ловить рибу в Ялпугу, чому воду в озері зараз називають «борщем» та куди телефонувати, якщо ви побачили браконьєрів
В озері Ялпуг дуже низький рівень води, а шлюзи з Дунаю не відкривають. Так само потерпають від відсутності водообміну Кугурлуй та Картал. А ще на водоймі невідомі вночі ловлять рибу сітками, зганяючи її у визначене місце. Такий сигнал журналісти видання «Південь сьогодні» отримали від небайдужих жителів Болграду.
За роз’ясненнями ми звернулися до посадових осіб, які відповідають за стан та роботу шлюзів, а також за охорону рибних ресурсів. Від них ми почули зовсім протилежну інформацію. І цю публікацію можна було б звести до кількох коротких речень. Але, на нашу думку, варто переповісти тут усі бесіди з посадовцями, аби жителі регіону отримали фахові відповіді на хвилюючі питання.
Зазначимо, що спілкувалися ми з усіма 22 жовтня.
До речі, щоб розібратися з першим питанням, нам довелося трохи походити по колу. А частину відповіді на друге фахівці саме готувалися публікувати в соціальній мережі. Тому в статті ми періодично акцентуватимемо увагу на доступність та спосіб отримання нами інформації.
Отже, в першу чергу ми зателефонували до Ізмаїльського управління водного господарства, яке, як ми собі уявляли, відповідає за вищезгадані шлюзи.
Почувши, що телефонують журналісти, співробітниця установи, яка відповіла на дзвінок, передала телефон своїй колезі. На жаль, жодна з фахівчинь не назвала свого імені, проте обидві спілкувалися з нами дуже ввічливо та надали відповіді на усі наші питання.
По-перше, нам пояснили, що за стан вказаних озер відповідають їхні колеги з Болграду. По-друге, що шлюзи відкриваються, лише коли є перепад води, тобто рівень Дунаю вище за рівень озер. Коли ж рівень вище в озерах, то вода навпаки піде в Дунай. Тому працівники водних господарств «ловлять» потрібні рівні, які можуть спостерігатися протягом дуже нетривалих проміжків часу, і намагаються витягнути з них максимум можливого.
На наше прохання наша співрозмовниця надала нам номер телефону керівника Болградського управління водного господарства Михайла Балєва.
Тут варто зазначити, що мобільні (і це важливо) телефони, за якими можна зателефонувати до водного господарства в Ізмаїлі, ми знайшли на сайті установи. Що ж аналогічного філіалу в Болграді, то відвідавши його відповідний розділ, ми побачили лише повідомлення про необхідність зареєструватися чи авторизуватися. А на сайті Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм – лише два стаціонарні номери. Хто зараз користується стаціонарними – питання риторичне.
«У нас коли є можливість відкрити шлюзи, ми це робимо. У мене в управлінні на балансі шлюзи «Прорва» та «Вікета». Коли рівень Дунаю перевищує рівень озер на двадцять сантиметрів, ми одразу ці шлюзи відкриваємо. При падінні рівня – закриваємо. Ось, наприклад, на сьогодні рівень по озеру Кагул «по нулях». А щодо Ялпуга та Кугурлуя, то там шлюзи «Скунда» та «Репида», і вони знаходяться на балансі Ізмаїльського управління. Я не можу вам розповісти, бо це не моя зона відповідальності. У нас сьогодні відкрита «Прорва», ось сьогодні закриваємо. Рівень Дунаю зараз на одному рівні з рівнем Кугурлуя. Тому відкриття шлюзів нічого не дасть», – пояснив нам Михайло Дмитрович.
Ми також попросили начальника управління прокоментувати парадоксальну, на наш погляд ситуацію, коли прибережні громади Румунії страждають від паводків внаслідок підйому води в Дунаї, а у нас на протилежному березі цієї води виявляється замало.
«У нас був критичний рівень Дунаю, вода була на три метри нижче рівня Ялпуга. І ми чекали ось такого підйому води, лише коли він стався, ми змогли відкрити шлюзи», – коротко описав проблему керівник водного господарства.
Михайло Балєв, в свою чергу, поділився з нами контактами фахівця Ізмаїльського водного господарства Григорія Ромалійського, який якраз і відповідає за роботу шлюзів «Скунда» та «Репида», що зв’язують Дунай з Ялпугом.
Тож ми знов зателефонували до водного господарства в Ізмаїлі.
«Так, «Скунда», «Репида» та «105 кілометр» – це наше. А люди, які кажуть, що вода в озера не потрапляє, помиляються. Озеро Картал отримує воду через шлюз «Прорва». З Карталу через природню протоку «Табачелло» вода потрапляє до Кугурлуя. А так, як Кугурлуй та Ялпуг пов’язані між собою, то вода потрапляє і в Ялпуг», – зазначив Григорій Антонович.
Чому ж тоді місцеві стверджують, що рівень озера занадто низький? Не довіряти їм ми теж не маємо підстав, адже на березі Ялпуга вони бувають часто і ходять туди щороку, тож їм є з чим порівнювати. До того ж вони скаржаться, що до їнших озер в регіоні шлюзи відкривали і води там зараз набагато більше.
«Повінь, яка наробила в Європі проблем, дозволила нам підняти рівень Ялпуга та Кугурлуя сантиметрів на п’ять. А зараз вода падає. В озерах Кагул та Катлабух рівні дозволяли, ми там тиждень тримали шлюзи відкритими. Але там був невеликий перепад і наповнення склало лише 1300000 кубів. Це трохи більше одного сантиметра. Це дуже незначне поповнення. Паводок був екстремальним для Європи, до нас у такому вигляді він не дістався. Це не той підйом, який зараз потрібний», – додав наш співрозмовник.
Тим не менш, для осіннього періоду, за його словами, такий рівень озер більш ніж достатній.
«Зараз відмітка 2.20. А ми свого часу доходили до відмітки 1.80. Тобто Ялпуг-Кугурлуй був нижче, ніж сьогодні, на 40 сантиметрів. До того ж, якість води більш-менш відповідає нормам. Йдеться про мінералізацію. Ніяких загроз для риби, яка там живе, немає. Ми дуже непогано «зайшли в осінь». Зазвичай в літній період випаровується 1.10-1.20 метра», – заспокоїв фахівець.
Взагалі ж найбільші паводки на Дунаї бувають навесні та на початку літа. Тоді ж і намагаються максимально поповнити озера. Але часто в цей момент проти виступають, як це не дивно, рибні господарства. Хоча, здавалося б, вони навпаки мають бути зацікавлені в тому, щоб води в водоймі було якомога більше.
«Під час відкриття шлюзів частина риби виходить з водосховищ в ріку. Щоправда паралельно і з Дунаю заходить інша риба. Але вони побоюються, що мальок, якого вони запустили в озеро, втече до ріки. Хоча є такі місця, де можна зарибляти. Вони віддалені від шлюзів і мальок до останніх просто не дійде», – поділився цікавими особливостями роботи Григорій Антонович.
А ще наш співрозмовник розповів, що жовтень-листопад – це час, коли воду навпаки скидають з водосховищ.
«Ми повинні скинути воду до НПУ, скинути назад в Дунай. Якщо в нас сьогодні відмітка 2.20, то ми повинні залишити 1.80. І утримувати цей рівень взимку. А вже навесні, коли прийдуть паводки, знову підняти. Але погодні умови зараз змінюються, клімат змінюється. Тому ми не сподіваємося на весну. І набираємо воду зараз. Вдасться нам набрати ще – добре», – повідомив нам про дилему, яку зараз доводиться вирішувати працівникам водного господарства.
Ми, звичайно, здивувалися та запитали, а чим, власне, цей рівень зараз заважає.
«Щороку у водосховищах потрібно робити водообмін. Зараз в нас в озерах вода, з якої в літній період випарувався умовно цілий метр. Якщо брати Ялпуг-Кугурлуй, то це приблизно 300 мільйонів кубометрів. А всі солі, які в них були, залишилися в цій воді. Ми її називаємо «борщ». Тобто якість води ближче до осені погіршується. Тому цю воду бажано скинути в Дунай, і набрати свіжу. Для прикладу, мінералізація води в Дунаї становить 450 мг на один кубічний дециметр, а води в Ялпугу – 1500 мг/дм3. Тобто показник втричі гірший», – озвучив нам деякі цифри посадовець.
Тож рішення, чи скидатимуть воду, прийматиме днями міжвідомча комісія.
Пізніше, 23 жовтня, Григорій Антонович зателефонував нам і повідомив, що «Прорва» все ж досі відкрита. Закриватимуть її або в п’ятницю, або в понеділок.
Ось такі цікаві речі, про які пересічний громадянин здебільшого навіть не має уяви, нам вдалося дізнатися, поспілкувавшись з фахівцями.
Залишилося з’ясувати, хто ловить рибу в озері Ялпуг, і чи відбуваються при цьому якісь порушення. З цих питань ми вирішили звернутися до Одеського рибоохоронного патруля.
На відповідному сайті теж виявилися лише стаціонарні номери телефонів. Тож ми пішли іншим шляхом – написали повідомлення з проханням відповісти на наші питання в директ сторінки установи у Фейсбук. У відповідь нам надали телефон начальника відділу охорони водних ресурсів Руслана Мінковського і повідомили, що він чекає на наш дзвінок.
«Якщо людина бачить щось, що він вважає порушенням правил риболовлі, він може звернутися на гарячу лінію рибоохоронного патруля. Ми відповімо на усі питання. Для цього, власне, наша гаряча лінія і призначена. І громадяни дуже часто нам таким чином допомагають», – відповів на нашу стислу розповідь про причину дзвінка Руслан Олегович.
Далі ми вже поцікавилися тим, хто зараз господарює, тобто має право виловлювати рибу, на Ялпугу.
«Там не ліцензія, не дозвіл, там режим спеціального товарного рибного господарства. Належить він ТОВ «Репида». Цей режим затверджений і його вже кілька разів подовжували. Згідно цього режиму, держава надала ТОВ цю водойму, а точніше Ялпуг-Кугурлуй, у користування. До речі, зараз в нас з цього приводу змінюється законодавство, але вони ще працюють за старими правилами. Було це так: підприємство готувало економічне обґрунтування, науковці проводили дослідження, готували відповідний режим, «Київ» його затверджував. Режим СТРГ регламентує права та обов’язки господарства, кількість риби, яку воно може вилучати, види риб… А ще, яку кількість риби ТОВ має щорічно «зарибляти», – розповів керівник відділу.
За його словами, 80 відсотків риби, яка знаходиться зараз в цих двох озерах, потрапила туди за рахунок підприємства. Тобто у вигляді спеціально вирощених мальків. Відбувається це тому, що в наших широтах популярна на столах жителів регіону риба не нереститься. Йдеться про товстолоб – білий, строкатий та гібрид. А також про білий та чорний амур. І ще про карп. Останній хоч і дає тут потомство природнім шляхом, проте не поповнює існуючи потреби. Тож його додатково вирощують штучно и теж впускають у водойми.
«Вирощують мальків поруч, в Ізмаїльському районі. Тут у господарства 1400 гектарів розплідників, з «чеками» по сто гектарів, різної ємності… От тільки сьогодні закінчилося в них зариблення. Якщо я не помиляюсь, вони цьогоріч, згідно режиму, зарибили 75 тонн малька. Це десь 16 мільйонів штук рибок, а може й більше. У нас є затверджена методика зариблення. Збирається комісія – представники Держпродспоживслужби, рибоохорони, екологи, представники місцевого самоврядування. І вони дивляться, щоб усе було зроблено згідно чинного законодавства. Ну щоб не воду лили в озеро. Але для підприємства і немає сенсу цього робити, бо 80 відсотків риби, яку воно виловлює, це та риба, яку воно саме в цьому озері за свій кошт і оселило. Бо аборигенні риби такого об’єму просто дати не можуть», – поділився цікавими арифметичними даними та особливостями функціонування рибного господарства Руслан Олегович.
Виловлюють рибу сітками. Їх в режимі прописано близько п’яти тисяч. А ще у господарстві, теж згідно режиму, п’ятнадцять тисяч раколовок. Для промисловиків ці знаряддя лову дозволені, зазначає наш співрозмовник. Так само, як і використання методу «закидного неводу», коли рибу оточують з усіх сторін.
«В ТОВ «Репида» працює дуже багато рибаків, за них сплачуються податки. Якщо подивитися статистику, то вони сплачують десь до півтора мільйони гривень податків за квартал. І, якщо бути відвертим, це ТОВ і цей режим – це взірцево-показовий режим для всієї України. Це найкращий режим СТРГ. Вони мають свій розплідник. Лише в цьому році вони зарибили 1800000 екземплярів товстолоба, 450000 екземплярів коропа, 152000 екземплярів білого амура», – додав ще цифр наш співрозмовник.
Як ми довідалися вже після розмови, останнє у поточному році зариблення озер Ялпуг та Кугурлуй відбулося буквально кількома годинами раніше. Тож не дивно, що керівник відділу так добре володів цифрами – він саме підводив підсумки після чергового заходу.
«Вилучати, згідно режиму, ТОВ «Репида» має право 4200 тонн водних біоресурсів на рік. До речі, окрім податків, вони ще сплачують збір за спецвикористання. Навіть за ту рибу, яку вони самі в озеро випустили. Вилов контролюємо ми – Ізмаїльський пост – та екологічна інспекція. Ще у нас є опергрупа, яка працює по всьому нашому регіону», – розповів нам Руслан Олегович.
Крім того, він зазначив, що, згідно режиму, підприємство має охороняти об’єкт. Для цього ТОВ «Репіда» має свою охорону, яка співпрацює і з прикордонниками, і з рибоохоронним патрулем, і з екологічною інспекцією. Також рибне господарство повинне стежити за станом водойми, слідкувати за біологічним різноманіттям, проводити меліоративні роботи.
Щодо того, що рибалки працюють вночі, то Руслан Олегович зазначає, що це питання регулюється за домовленістю з прикордонниками. І додав загальновідомий факт, що найкраща риболовля – це нічна риболовля.
Серед питань, які ми поставили керівнику установи, було і питання про те, чи справді на озері Ялпуг зараз працює якась «херсонська бригада». Бо саме про це нам розповідали місцеві, які своїх рибалок знають в обличчя.
«Я якось приїздив з перевіркою на це підприємство. І тоді дізнався, що там працює дуже багато переселенців з Херсону. Їх забезпечують житлом, роботою. Частина з них живе в Ізмаїлі, частина – в населених пунктах навколо цього озера. І вони працюють рибаками так само, як працювали у себе на Херсонщині», – прокоментував чутки посадовець.
Наприкінці нашої розмови Руслан Олегович зазначив, що інформація про те, коли та де можна, чи навпаки не можна ловити рибу, завжди є на сайті Одеського рибоохоронного патруля, на сторінці установи в Фейсбук, і, звісно, в Правилах промислового рибальства.
Якщо ж ви помітили порушення правил риболовлі, або підозрюєте, що хтось незаконно виловлює рибу у водоймах вашого регіону, телефонуйте за номером «гарячої лінії» – 098 798 47 93.
Як бачите, виявилося, що ніяких браконьєрів на Ялпугу немає. Тож і казати, що ми розслідували справу, буде некоректно. Але в цілому нам вдалося отримати багато інформації, яка, ми сподіваємося, буде цікавою та корисною нашим читачам. І так, щодо інформації, ця історія – ще одне підтвердження того, що якраз саме інформації в багатьох випадках не вистачає пересічному громадянину. Адже хто працює на озері Ялпуг, це ніякий не секрет. То може варто було б якось зробити так, щоб і місцеві про це знали? Хоча б кілька табличок в місцях для любительської риболовлі розмістити? Так, і номер гарячої лінії можна там вказати. Тоді б може люди і не шукали б журналістів, а зверталися б напряму.
Діана ГЕРГІНОВА
