Через браконьєрство та контрабанду у трьох сусідніх країнах осетрові в Дунаї перебувають на межі зникнення
Браконьєрство та незаконна торгівля становлять серйозну загрозу для виживання зникаючих осетрових видів риб у басейні Нижнього Дунаю. Про це науковці Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) розповіли у звіті, оприлюдненому на своєму сайті, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Згідно з дослідженням WWF, з 2016 по 2023 рік у Болгарії, Румунії та Україні зафіксовано 395 випадків браконьєрства та незаконної торгівлі осетровими, що призвело до загибелі 1031 особини цих цінних риб. Ці дані підтверджують тривожну тенденцію: незаконна діяльність продовжує створювати критичну загрозу для існування чотирьох видів осетрових, що залишилися в Дунаї.
Екологи зазначають, що в Україні мешкає 6 видів острових: осетер європейський, або атлантичний; осетер руський; севрюга; стерлядь; білуга; осетер шип. З них два види вважаються вимерлими в Україні: шип та атлантичний осетер; інші чотири види занесено до Червоної книги.
«Дані цифри – це лише верхівка айсберга, адже точна кількість постраждалих осетрових не вказана. Як і будь-який інший вид незаконної діяльності, злочини проти дикої природи, зокрема браконьєрство осетрових, залишаються в основному непоміченими. Європейські країни посилюють спільні зусилля на шляху боротьби з довготривалими загрозами для осетрових видів риб та повертають тисячі особин у природне середовище. Проте ці заходи будуть марними, якщо ми не зупинимо браконьєрство та незаконний обіг продуктів з осетрових. Аналіз WWF щодо злочинів проти осетрових у Нижньому Дунаї став щорічним сигналом тривоги – закликом до більш активних дій, аби зупинити найбільшу пряму загрозу для виживання цих знакових видів риб», – зазначає Беате Штрибель (Beate Striebel), керівниця глобальної ініціативи WWF зі збереження осетрових.
Звіт підкреслює критичну ситуацію, в якій опинилася популяція осетрових, що вже перебувають на межі вимирання. Незважаючи на юридичний захист та міжнародні угоди, такі як Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), та Загальноєвропейський план дій по збереженню осетрових, браконьєрство і контрабанда продовжують загрожувати осетровим у Нижньому Дунаї — де залишилося чотири види, з яких три вже перебувають під критичною загрозою зникнення.
За даними звіту, з 395 випадків незаконних дій щодо осетрових, 144 зафіксовано у Болгарії, 157 – у Румунії та 94 – в Україні. За останні роки задокументована загальна кількість випадків залишається досить стабільною і коливається в межах від 50 до 65 випадків на рік.
В якості знаряддя лову в Болгарії та Румунії досі широко використовують традиційні гачкові пастки (кармаці). Лише в Болгарії влада вилучила 988 кармаків, загальна довжина яких становить щонайменше 37 кілометрів. У звіті зафіксовано незаконний вилов 1031 осетра, найбільше випадків зафіксовано в Румунії (610), за нею йде Україна (418) та Болгарія (3). Однак реальна кількість, ймовірно, значно вища. Головними осередки незаконної торгівлі осетровими залишаються Враца (Болгарія), Тульча (Румунія) та Одеса (Україна).
«Очевидно, що країни в Нижньому Дунаї намагаються боротися зі злочинами проти осетрових, і WWF цінує зусилля окремих органів влади. Але також зрозуміло, що потрібно зробити набагато більше – не лише Болгарії, Румунії та Україні, але й країнам по всьому континенту. Посилена співпраця між країнами, суворе виконання чинного законодавства та підвищення обізнаності громадськості є життєво важливими для забезпечення майбутнього цих древніх видів риб», – додає Штрибель.
Довідка. Осетри та веслоноси є найбільш зникаючою групою видів у світі, оскільки вони є єдиним джерелом надзвичайно цінної чорної ікри. Через надмірну експлуатацію чисельність осетрових популяцій різко скоротилася в усьому світі, включаючи регіони Дунаю та Чорного моря. Басейн Нижнього Дунаю — один із останніх європейських регіонів із самовідтворюваними популяціями осетрових, що робить його пріоритетним для збереження.
Незважаючи на суворі заборони на вилов осетрових видів риб в Болгарії, Молдові, Румунії, Сербії та Україні, а також постійні заборони в інших Чорноморських країнах, незаконна діяльність триває. Постійні зусилля WWF-CEE щодо збору та аналізу регіональних даних спрямовані на заповнення прогалини, спричиненої відсутністю систематичного збору даних, що є надзвичайно важливим для оцінки серйозності проблеми та ефективного вирішення загрози.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
