Завжди слідував принципу «Своїх не кидаємо!»: на Донеччині загинув солдат з Ізмаїла
На жаль, війна триває та приносить нові імена людей, що пішли у вічність… Цього разу мешканцям Ізмаїла 16 січня закарбується в пам’яті важкою втратою. Саме в цей день внаслідок мінометного обстрілу загинув 31-річний ізмаїлець, солдат Руслан Федик, який виконував бойове завдання поблизу Авдіївки Донецької області. Передчасна смерть забрала життя відважного воїна, вірного друга і побратима, люблячого чоловіка і тата, який був впевнений, що зустріне Перемогу, бо ж з перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України добровольцем пішов до лав Збройних Сил.
Цю сумну звістку журналісту інформаційної агенції «Юг.Today» повідомили колеги полеглого військового з пункту технічного обслуговування автомобілів «Південь», де Руслан працював з 2011 року, коли приїхав до Ізмаїла.
Як стало відомо, Руслан Федик народився 8 квітня 1991 року в місті Роздільна Одеської області. Тут закінчив місцеву школу. У двадцятирічному віці приїхав до столиці Подунав’я, де одразу ж влаштувався до пункту технічного обслуговування автомобілів «Південь» рядовим автомийником, але вже через рік завдяки своїм навичкам та професійним здобуткам зробив кар’єрний ривок, отримавши посаду адміністратора. В Ізмаїлі хлопець «пустив коріння», створивши власну родину. Разом із дружиною Валентиною вони виховували двох прекрасних діточок: десятирічного сина Максима та трирічну донечку Кароліну.
«Про таких, як Руслан, хочеться з впевненістю сказати, що це була людина з великої літери: добрий, співчутливий, доброзичливий, чемний, справедливий, завжди з посмішкою, він дуже любив життя і свою родину, а вона ним пишалася так, як і ми», – розповіли нашому виданню колеги бійця.
Він завжди опікувався кожним членом колективу, був сміливим та ставав на захист хлопців, які працювали з ним, навіть поза межами роботи. Руслан жив за принципом «Своїх не кидаємо!». Звичайно, він не зміг сидіти склавши руки, коли інші земляки пішли захищати України від російських загарбників. Його рішення піти на фронт було твердим і не підлягало обговоренню. Спочатку Руслан проходив службу на території Одещини, згодом був активним учасником контрнаступу на Миколаївщині та Херсонщині. Останнім місцем бойової слави Руслана стала Донецька область, де він не змінив своєму принципу – не залишив побратимів у біді ціною власного життя.
На жаль, зарано солдат приєднався до небесного воїнства. Вічна слава і пам’ять Герою!
Колектив ІА «Юг.Today» та колеги Руслана з пункту технічного обслуговування автомобілів «Південь» висловлюють щирі співчуття родині та близьким воїна.
Ми в неоплатному боргу перед нашими Героями, що відійшли у вічність, захищаючи наше мирне життя, наше майбутнє, нашу незалежність.
Інна ДЕРМЕНЖІ
