Які можливості та ризики щодо найближчого майбутнього має Кілійська громада та які заходи необхідні для подальшого розвитку

Наприкінці лютого поточного року Кілійська міськрада прийняла рішення про затвердження Плану соціально-економічного розвитку Кілійської громади на 2024-2026 роки. В рамках зазначеної програми був зокрема проведений аналіз, що вказує на слабкі та сильні сторони Кілійської громади, а також її можливості та ризики у найближчі роки, передає інформаційна агенція «Юг.Today».

Тож, серед сильних сторін громади наразі зокрема є: її вигідне географічне розташування в дельті Дунаю, на кордоні з ЄС. Також зазначено, що у громаді склалася унікальна екологічна ситуація – чисте повітря, вода, а для мешканців та гостей доступне якісне житло. Відомо, що Кілія  також має бренд найстарішого міста України, а обʼєкти культурної спадщини можуть використовуватися для туризму. Є також велика кількість локацій «зеленого туризму» та можливість їх розширення. На сьогодні одним з найбільш важливих факторів зокрема є віддаленість від місць активних бойових дій.

Наявна кваліфікована робоча сила, зокрема, у суднобудуванні, судноремонті, в аграрному секторі. У громаді є профосвіта за такими спеціальностями, як токар, електрозварювальник, водій, кухар, кондитер, овочевод, механік, штурман. Окрім того, є вільні потужності електроенергії, вільні земельні ділянки для залучення інвестицій, зокрема в альтернативну енергетику. Розвинута харчова промисловість, громада навіть вважається рисовою столицею України.

Однак, чимало слабких сторін також присутні, серед яких – периферійність та віддаленість від обласного центру і столиці. Містобудівельні документи громади  потребують актуалізації, а інженерна та транспортна інфраструктура потребує ремонту та оновлення (йдеться про тверде покриття вулиць, водогони та очисні споруди, освітлення тощо). Окрім того, наразі система збору і переробки ТПВ є недосконалою.

Ремонту та модернізації у Кілійській громаді потребує й матеріально-технічна база закладів освіти, культури, охорони здоровʼя , а також наявний брак якісних готельних та ресторанних послуг.

Актуальною проблемою залишається недостатня кількість місцевих інструментів економічного розвитку, що призведе до зменшення надходжень в бюджет та збільшить відтік робочої сили.

У громаді відсутній прикордонний пункт пропуску, вантажне та пасажирське водне сполучення, а також практично відсутні автономні джерела енергозабезпечення.

З огляду на це у громаді є й певні загрози у вигляді погіршення демографічної ситуації, подальшого відтоку працездатного населення в інші громади та за кордон. Не менш значущим у негативному сенсі може бути згортання реформ в Україні. Також складнощів може додати наявність у сусідніх громад спроможності щодо конкуренції у вирощуванні полуниці. Окрім цього, можливий подальший негативний перерозподіл стоку Дунаю і, як наслідок, обміління Кілійського гирла.

Негативно може й вплинути перекладання державою на органи місцевого самоврядування повноважень, не забезпечених ресурсами, що призведе до кризи місцевих бюджетів та погіршить якість послуг (медичних, освітніх, культурних тощо). Також якщо й надалі ігноруватимуться потреби сільської місцевості у державних програмах, може статися стагнація розвитку громад.

Щодо ситуації з дорогами – наявний ризик зростання транзитних транспортних потоків великовагових машин призведе до подальшого руйнування доріг громади.

Однак, попри велику кількість несприятливих розвитку громади чинників, позитивні можливості щодо майбутнього також наявні. Наприклад, це використання сучасних технологій та машин у виробництві, що  дозволяє збільшити обсяги виробленої продукції та зменшити її вартість.

Також є можливим відновлення судноплавства по українській частині маршруту Дунай-Чорне море. Позитивно може впливати й подальша державна підтримка альтернативної енергетики та енергоефективних технологій, а також реалізація транскордонних проєктів в рамках програм ЄС «Румунія-Україна», «Дунайська стратегія», «Чорне море».

Звісно, можлива загальна позитивна динаміка національної економіки дасть поштовх економіці громади.

Важливим чинником у розвитку стало б й державне сприяння самостійності;громад, зокрема, в земельних питаннях, а також налагодження ефективних побратимських звʼязків з іноземними містами та продовження співпраці України з міжнародними організаціями, що дасть можливість громаді залучати донорські кошти для свого розвитку. Віддаленість від місць бойових дій також створює умови для залучення в громаду релокованих підприємств.

Безумовно, відновлення активної діяльності Кілійського СРЗ може зробити значний вклад у розвиток і життєдіяльність громади.

Отже, на даний час існує три можливі напрямки розвитку громади:

Реалістичний – Кілійська міська ТГ розвиватиметься в запланованих рамках, за умови стабільності зовнішніх факторів;

Оптимістичний – Кілійська міська ТГ розвиватиметься в прискорених темпах, за умови реалізації всіх заходів в рамках реформи децентралізації влади та політичної стабільності;

Песимістичний – значне зниження темпів розвитку Кілійської міської ТГ, з огляду на загострення економічної та політичної нестабільності в країні.

Як висновок у документі зазначено, що для економічного та соціального зростання Кілійської міської ТГ необхідно докласти всі зусилля на ефективне використання сильних сторін громади – розвиток сільського господарства, туристичної галузі і т.д. та зменшення впливу слабких сторін – ремонт доріг, створення сприятливого інвестиційного клімату, підвищення рівня свідомості населення.

Варто зауважити, що можливості та загрози відносяться до зовнішніх чинників, вплив на які на мікроекономічному рівні є майже неможливим. Проте, наголошується, що ці чинники мають значний вплив на розвиток Кілійської міської ТГ, тому важливо вчасно відстежувати їх зміни та вносити необхідні коригування в план розвитку громади для мінімізації їх наслідків.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА