Як ЮНЕСКО допомагає зберегти історичний центр Одеси під час війни
Окупанти намагаються стерти архітектурну та мистецьку красу середмістя Одеси. Підтримку містянам у цей складний час надає Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Це і першочергова допомога, і сприяння превентивним заходам для збереження пам’яток. Крім того, ЮНЕСКО допомагає документувати пошкодження і навчає фахівців на місцях. Які результати це вже принесло, розповідає «Рубрика», передає видання «Південь сьогодні».
На п’ятий рік повномасштабного вторгнення одесити призвичаїлись до нових реалій життя: вони продовжують працювати, організовувати дозвілля та підтримувати Збройні Сили України. За цей час місто пережило щонайменше 10 масштабних ударів по власному серцю – історичному центру. На мапі міста у захисній зоні Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО станом на квітень 2026 року, за даними Одеської міської ради, налічується вже 282 пошкоджені пам’ятки архітектури та історії.
Деякі з цих будівель отримали оперативну допомогу від ЮНЕСКО, зокрема, на першочергові аварійні та консерваційні роботи. Серед таких об’єктів символічні для Одеси Художній музей та школа Столярського (офіційна назва – Одеський державний музичний ліцей імені професора П. С. Столярського).
2023 рік став для міста чи не найболючішим протягом усього періоду російської агресії. 23 липня вночі був уражений центр Одеси. Ударна хвиля від ракети, що розірвалася поруч, понівечила легендарний музичний навчальний заклад. Школа Столярського, спалена майже дощенту у роки Другої світової війни, за кілька десятків років знову опинилася під ударом.
«Переживання були дуже важкими, але не було часу на емоції – потрібно було вирішувати всі питання, – розповів директор школи Столярського Віктор Молдаванов. – Завдяки допомозі наших випускників з усього світу та міста вже 1 вересня навчальний процес у нас був, діти вийшли до школи».
Від ЮНЕСКО навчальний заклад почав одержувати допомогу з перших днів, зокрема, поліетиленову плівку та матеріали для першочергових робіт, зазначив Віктор Молдаванов. Згодом, за підтримки Уряду Японії коштом Японського трастового фонду, відремонтували постраждалу від прильоту ракети ротонду, а також очистили та утеплили більшу частину горища та даху будівлі. Попереду – закінчення цих робіт та відновлення фойє, де від вибухових вібрацій значно просіла підлога.
Чергова російська ракета розірвалася й впритул до Художнього музею вночі 5 листопада того ж 2023 року. Вже зранку співробітники отримали допомогу від ЮНЕСКО. На той момент співпраця з організацією вже була налагоджена, адже музей потерпав від близьких портових прильотів починаючи з літа 2022 року.
«Вікна музею з морської сторони були повністю потрощені. Організація надала нам термінову допомогу з заміни цього скла. Також виділили кошти на закупівлю додаткового матеріалу. Дуже сильно у музеї постраждав світловий ліхтар на другому поверсі. Ми змогли зробити протиаварійні роботи, замінивши скло на більш безпечний матеріал», – розповіла про співпрацю з організацією директорка музею Катерина Кулай.
Після нищівного удару восени 2023 року допомога від організації також надійшла негайно. Музей отримав все, що було потрібно для перших консерваційних робіт. Невдовзі ЮНЕСКО надало кошти на розгортання другого посту охорони та двічі – на цифровізацію музейної колекції, яку тепер можна побачити на сайті закладу.
Художній музей – сусід Одеського порту. Тож луна численних ударів по ньому позначається на стінах та стелях, вкритих тріщинами. На найбільших з них стоять маячки міжнародної організації, з яких періодично фахівці знімають заміри.
ЮНЕСКО залучає кошти міжнародних фондів для Одеси
В Одеській міській раді доповнили перелік історичних будівель, що вже одержали допомогу.
ЮНЕСКО дозволяє залучити й інші міжнародні донорські фонди, зазначив в.о. директора Департаменту культури, туризму та охорони культурної спадщини Одеської міської ради Федір Стоянов.
«Крім того, завдяки підтримці Уряду Японії, провели тренінги для навчання місцевих фахівців охорони культурної спадщини, а також щоб підвищити спроможність деяких закладів до захисту від надзвичайних ситуацій», – розповів Федір Стоянов.
Зокрема у 2023–2025 роках фахівці Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу міськради брали участь у низці спеціалізованих тренінгів ЮНЕСКО, ЮНІТАР/ЮНОСАТ та ІККРОМ. Вони були спрямовані на використання супутникових знімків, геоінформаційних технологій та міжнародних методологій для оцінки пошкоджень і захисту культурної спадщини в Україні. Навчання охоплювали роботу з ГІС, моніторингом об’єктів культурної та природної спадщини, оцінкою ризиків після надзвичайних подій та польові практики.
Усі заходи відбулися за підтримки та фінансування Японії та AECID у межах проєктів ЮНЕСКО, спрямованих на посилення захисту культурних цінностей під час війни.
Ці знання та практичні навички фахівці вже використовують у своїй роботі з моніторингу, охорони та захисту культурної спадщини міста, включаючи об’єкт Всесвітньої спадщини «Історичний центр Одеси», уточнюють в Одеській міській раді.
Крім того, з Фонду надзвичайних ситуацій ЮНЕСКО надійшли кошти на ремонт та консервацію деяких пошкоджених об’єктів, передусім культурної й соціальної інфраструктури. Це, наприклад, Будинок вчених, Археологічний та Літературний музеї тощо.
«З початку повномасштабного вторгнення ЮНЕСКО мобілізувало фінансування для реалізації екстрених заходів, залучаючи ресурси з різних джерел. Зокрема, кошти надходили через багатосторонні донорські механізми, як-от Надзвичайний фонд спадщини та Фонд всесвітньої спадщини. Також вагому підтримку надали окремі країни-донори — серед них Японія, Італія, Бельгія – і це лише частина партнерів, які долучилися до допомоги», – зазначила спеціалістка ЮНЕСКО з питань культури Стефані Ґрюссінґер.
В організації зазначають, що роль ЮНЕСКО полягає не стільки у прямому фінансуванні повної реконструкції культурного сектору в Україні, скільки у координації зусиль із залучення фінансування для цього сектору. Зокрема, ЮНЕСКО надає технічні консультації відповідно до культурних конвенцій, ратифікованих Україною, а також інвестує у людський капітал через підвищення кваліфікації, перепідготовку та нарощування потенціалу.
«В Одесі ЮНЕСКО підтримує широкий спектр заходів. Це надання екстреної допомоги для стабілізації ситуації, сприяння превентивним заходам щодо пошкоджених або таких, що перебувають під загрозою, культурних об’єктів. Також організація проводить навчання та нарощує потенціал – наприклад, у сфері розширеної документації та 3D-лазерного сканування. Крім того, ЮНЕСКО допомагає розробляти управлінські інструменти, зокрема перегляд плану управління об’єктом Всесвітньої спадщини», – розповіла Стефані Ґрюссінґер.
Так, наприклад, до Одеси спрямували дві місії технічної допомоги ЮНЕСКО–ІКОМОС: у лютому та у червні 2025 року. Під час цих місій відбулися кілька семінарів за участі широкого кола зацікавлених сторін – не лише для перегляду плану управління, а й для розробки плану готовності до надзвичайних ситуацій та управління ризиками, з якими стикається Одеса.
Не тільки фактична допомога. Чому важлива фіксація руйнувань у зоні захисту ЮНЕСКО
Паралельно із наданням термінової підтримки міжнародні фахівці здійснюють роботу на майбутнє – фіксують руйнування та збирають ці матеріали.
Федір Стоянов, в.о. директора Департаменту культури, туризму та охорони культурної спадщини Одеської міської ради, висловлює сподівання, що з допомогою ЮНЕСКО вдасться зафіксувати пошкодження таким чином, щоб у майбутньому вони могли стати доказами злочинів російської федерації.
«Адже за знищення Всесвітньої культурної спадщини передбачена відповідальність», – зазначив Федір Стоянов.
Крім того ЮНЕСКО дистанційно аналізує збитки за допомогою супутникових знімків, а також проводить оцінки безпосередньо на місцях, направляючи експертні місії, зокрема, після масштабних атак на історичний центр. За словами Стефані Ґрюссінґер, у серпні 2023 року до Одеси скерували міжнародну експертну місію, яка виявила пошкодження понад 50 культурних пам’яток, розташованих у центральній частині міста.
В умовах війни захист культурної спадщини Одеси стає складнішим: необхідно надавати допомогу та налагоджувати логістику місій на тлі російських атак, що тривають. Водночас докладати зусиль, щоб зберігати цілісність та автентичність кожної культурної пам’ятки, а також її охоронний статус. Продовжувати працювати, попри відсутність необхідних алгоритмів в українському законодавстві та нестачу інституційних можливостей під час відновлення та реконструкції.
«Водночас ЮНЕСКО активно працює над подоланням цих проблем, підтримуючи владу у плануванні управління, сприяючи перегляду законодавчих норм, а також забезпечуючи нарощування потенціалу та розвиток навичок. Всі ці заходи реалізуються у тісній співпраці з національними й місцевими органами влади», – підсумувала спеціалістка ЮНЕСКО з питань культури Стефані Ґрюссінґер.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
