Як воєнні дії вплинули на стан Чорного моря: що мало негативні, а що – позитивні наслідки
Нещодавно журналістам «Суспільне Одеса» вдалося поспілкуватися з провідним науковим співробітником Інституту морської біології НАН України Юрієм Квачем, який розповів, як саме події останніх двох років вплинули на екосистему та стан Чорного моря, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Варто зазначити, що в Україні, а точніше – в Одесі, є дві провідні організації, які займаються науковими дослідженнями, спрямованими на вивчення морської системи. Перша — це Український науковий центр екології моря. Він займається комплексним моніторингом екосистеми. Друга — це Інститут морської біології НАН України, який представляє Юрій Квач.
Науковець розповів, що займаються в Інституті морської біології НАН України переважно фундаментальними дослідженнями, вивченням гідробіології — живої компоненти моря, на відміну від Українського наукового центру екології моря, що досліджує гідрохімію та гідрофізику моря: це течії, зміна температурного режиму, ґрунтів та інше.
Питання впливу підриву ворогом Каховської дамби на стан довкілля здобуло резонансу майже одразу після трагічної події. Одразу ж науковці й почали проводити дослідження. Юрій Квач зазначив, що з того моменту до сьогоднішнього дня можливо виділити три етапи:
«Перший — дуже негативний вплив. Забруднена прісна вода із загиблими організмами, купи сміття та уламків. Це тривало десь півтора місяця. Потім був нестабільний період. Вода залишалась забруднена, вітер ганяв її від узбережжя та назад. З осені почалося відновлення. Солоність піднялась до нормального значення».
За словами науковця, через знищення частини організмів прісною водою відбулася зміна фауни та флори нашого регіону. Особливо постраждали ікра, мальки та безхребетні, які не можуть втекти. Окрім того, занесло й не притаманні нашому узбережжю організми, частина з яких – загинула, а інша – адаптувалась. Також Юрій Квач пояснив, що з інших ділянок Чорного моря до нас прибувають організми, які заміщають старі, і вони стають масовішими, через що змінюється баланс та співвідношення видів. Дослідник зазначає, що майбутні наслідки такого схрещення популяцій – невідомі:
«Це вже трошки інше море. У нас є група понто-каспійських видів: риби, серед яких чорноморські бички, рачки та інші. Вони притаманні нашій місцевості. Частина з них живе не лише у солоній, але й у прісній воді — лиманах, річках, у тому самому Каховському сховищі. Але це різні популяції. Після знищення дамби разом з прісною водою сюди принесло іншу генетичну інформацію. Популяції почали схрещуватись. Що буде — ми не знаємо. Генетика досить складна наука. Наприклад, можуть перемогти гени, які викличуть низьку толерантність до місцевих хвороб. І це призведе до їхньої загибелі».
Зокрема може змінитися і видовий склад чорноморських бичків. Наприклад, бички, які були рідкісними, можуть стати масовими й навпаки.
«У нас, наприклад, цього року в одеській затоці з’явились масово види, які раніше спостерігались у районі Зміїного. Це значна відстань. Але ось тепер види звідти зайняли нішу тут».
Окрім того, у Чорному морі з’явився корейський морський окунь, якого відзначають у Болгарії та Румунії:
«Чекаємо, що він з’явиться й у нас. Це промисловий вид, його можна ловити та споживати. Однак це хижак, він може з’їсти тут все».
Нерідко протягом двох років повномасштабної війни згадували дельфінів, які також страждають від ворожих атак, морських мін тощо. Еколог та співробітник нацпарку «Тузлівські лимани» Іван Русєв навіть повідомляв про 50 тисяч загиблих дельфінів. Однак, Юрій Квач спростував ці цифри та повідомив, що кількість загиблих дельфінів минулого року не значно перевищувала норму:
«Якщо у них є такі дані, нехай мені покажуть 50 тис. загиблих дельфінів. Це теоретичні розрахунки. В Україні є спеціалісти, які досліджують дельфінів. Так ось, минулого року їх загинуло дійсно більше, ніж зазвичай. Але перевищення незначне. Це про пораховану кількість їхніх трупів, яких знаходили на узбережжі. Варто зазначити, що для таких морських ссавців як дельфіни властиво викидатись на берег. Не знаю, чи хтось вже дослідив, чому вони так роблять».
Попри те, що війна несе за собою безліч катастрофічних та руйнівних наслідків як для людей, так і для екосистеми, сталося дещо, що, як не дивно, мало позитивні наслідки для стану Чорного моря – господарська і туристична дільність на морі зупинились. Детальніше про це явище пояснив науковець:
«Це правда. На початку повномасштабної війни нас запитували про негативний вплив на море. А він, перепрошую, позитивний. Тому що нема господарської діяльності. Так, нафтопродукти з військових кораблів, ракети, дрони шкодять морському довкіллю, але це не порівняти зі шкодою від браконьєрського лову або забруднень внаслідок туризму. Екосистема відпочиває від людської діяльності».
Однак, Юрій Квач наголосив, що підрив Каховської греблі все ж таки мав дуже негативні наслідки для моря.
Наразі для Чорного моря залишаються актуальними старі проблеми біогенного забруднення органічними речовинами, пластикового забруднення, а також негативний вплив справляв сильний вилов риби, проте з початком великої війни ця проблема мінімізувалась.
Тож, дослідник пояснив – задля покращення стану моря, що омиває береги Одещини та інших південних регіонів, суспільству в першу чергу слід боротися із засміченням, а насамперед – прибирати пляжі, на які виносить органічне і не лише сміття:
«Це важливо. Будувати штучні рифи. Розвивати марикультуру — це про розвиток економіки й також про очищення від мертвої органіки».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – Іван Русев, Суспільне Одеса
