Як шуми війни впливають на природні екосистеми Причорномор’я
Шумове забруднення в умовах збройної агресії вийшло за межі міського середовища і стало фактором, який безпосередньо впливає на природні екосистеми. Про це пишуть екологи Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, передає видання «Південь сьогодні».
За їхніми словами, у природних умовах нічний рівень шуму в степах, лиманах і заповідних територіях зазвичай тримався в межах 30–35 дБ. Наразі фіксуються регулярні пікові навантаження, пов’язані з роботою протиповітряної оборони, прольотами безпілотних апаратів і ракет. При цьому, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, навіть рівень понад 40 дБ у нічний час вже впливає на фізіологічні процеси та сон, а тривале перевищення цих значень має системні наслідки для живих організмів.
Окреме навантаження формують безпілотні літальні апарати. За відкритими технічними оцінками, ударні дрони типу Shahed-136/131 створюють шум у межах 90–100 дБ, що відповідає роботі бензопили або важкої техніки. БПЛА класу Bayraktar TB2 формують рівень 70–85 дБ, а FPV-дрони та системи типу Lancet – 80–95 дБ.
У прибережних і водних екосистемах Чорного моря додаткову небезпеку створюють підводні вибухи та використання сонарів. За даними Міжнародного союзу охорони природи та низки досліджень, інтенсивний підводний шум здатен викликати акустичні травми у морських ссавців, зокрема порушувати їхню ехолокацію.
Порушення звукового середовища впливає і на птахів. Дослідження підтверджують, що хронічний шум змушує їх змінювати поведінку, покидати гнізда або коригувати міграційні маршрути. Для регіонів, які входять до глобальних шляхів міграції, такі зміни можуть мати довготривалі наслідки для популяцій.
Високий рівень фонового шуму створює ефект акустичного маскування. Він перекриває сигнали, які тварини використовують для орієнтації, пошуку партнера або попередження про небезпеку. Це знижує ефективність комунікації і прямо впливає на виживання видів.
Шумове навантаження воєнного походження діє комплексно і змінює поведінку, фізіологію та просторову структуру популяцій. Для екосистем Причорномор’я це означає порушення звичних циклів існування та додатковий стресовий фактор, який накладається на інші екологічні проблеми.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
Фото Івана РУСЄВА
