Як на Одещині себе почуває бавовник, та які надії на нього покладає оборонний сектор промисловості
На Одещині триває експеримент з вирощування бавовнику, який розпочався у травні, коли цю культуру посіяли на дев’яти тестових ділянках. Нагадаємо, що бавовник в першу чергу вирощують в Україні для оборонних цілей, адже наразі порох, який виробляють з бавовняної целюлози, є дефіцитним не тільки в Україні, а й усьому світі. Тож, налагодження власного виробництва – це провідна мета, і на ці експериментальні поля покладають великі надії. Про те, як почуває себе бавовник на Одещині та чи може це покрити у майбутньому потребу в дефіцитному пороху, розповіли у прямому ефірі телемарафону «Єдині новини», передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Розпочати вирощування бавовнику в Україні Уряд розпорядився ще у березні. В Одеській області дев’ять підприємств в різних районах виявили бажання засіяти тестові поля із бавовником. Це невеликі дослідні ділянки площею від 0,2 до 0,5 га. Аграрії отримали майже 120 кг насіння бавовнику, яке засіяли на площі 5 га.
На одному з таких полів вже з’явилися коробочки, про що поділився голова фермерського господарства Андрій Бутенко. Аграрій каже, що зміна клімату, а саме аномальна спека, стала сприятливою для розвитку цієї рослини. Посіяли бавовник на площі 0,2 га, де він зростає під крапельним зрошенням та вже виріс до пів метра заввишки. За цей час вже отримали перші сході, цвітіння: наразі можна побачити білі квіточки – початок цвітіння, фіолетові квіточки – кінець цвітіння та формування самої коробочки, яка має розкритись та дати врожай.
Слід зазначити, що загалом на усіх десяти дослідницьких ділянках, які засіяли у кількох регіонах, бавовник демонструє гарні результати. Навіть на полях без зрошення, за умов аномальної спеки, рослини піднялися на пів метра та квітнуть.
Заступник комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський розповідає, що з проблемою виробництва снарядів зіштовхнулися як в Україні, так і за кордоном:
«Цим законопроєктом ми спрощуємо процедуру завезення сучасних сортів бавовнику для того, щоб його вирощувати в промислових цілях, бо бавовник, на сьогодні не секрет, це одна з частин сировини для виробництва пороху. Ми зіштовхнулися з проблемою виробництва снарядів, і за кордоном, і в Україні».
Тож, закордонні партнери надали можливість Україні вирощувати п’ять сортів європейських культур і турецьких культур бавовнику. За словами заступника директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики України Андрія Кравченка, необхідно дослідити чи придатна культура до вирощення в Україні взагалі, чи від неї можна отримати належний врожай та чи зможе він слугувати основою для виробництва пороху.
Військовий експерт Олексій Гетьман зауважує, що підприємства, які займаються виробництвом снарядів, збільшили свої потужності щонайменше у 12 разів, і наразі за місяць виробляють стільки, скільки до початку повномасштабного вторгнення виробляли за рік.
Заступник голови асоціації підприємств оборонної промисловості України Сергій Висоцький також повідомляє, що за умови постійного постачання порохів та вибухових речовин, чого наразі немає, буде можливість збільшити виробництво боєприпасів різних калібрів у два рази.
Наразі Україна порох імпортує. Зокрема найпотужнішими постачальниками є Китай, а також Казахстан, США, Індія. Саме ці країни покривають близько 80% світового ринку. Експерти кажуть, що проблема в тому, що глобально існує певний дефіцит, усі надходження розписані, і запасів аби забезпечити такі значні потреби України у союзників недостатньо.
«Коли почалася така війна, яка російсько-українська, з великою інтенсивністю використання артилерії, треба було збільшувати не просто на 20-30%, а в 3,5,10 разів збільшувати виробництво. І от для такого великого збільшення з’ясувалося, що пороху не вистачає», – пояснює військовий експерт Олексій Гетьман.
Про те, що усі країни НАТО, які зараз ремілітаризуються, споживають порохи, які виготовляються в них, для власного боєприпасного виробництва, зауважив й Сергій Висоцький:
«Частина з цього боєприпасного виробництва звичайно постачається в нашу країну в рамках міжнародної технічної допомоги, але наразі вони не можуть нам поставити якісь значні партії порохів та вибухових речовин».
Отже, необхідне власне виробництво. З бавовника, який планують вирощувати у промисловому масштабі, отримуватимуть сировину – бавовняну целюлозу . Потім її оброблятимуть сірчаною та азотною кислотами, аби одержати нітроцелюлозу, а вже з неї виробляють порох для боєприпасів. Тепер, кажуть в Мінагрополітики, головне завдання – зібрати восени врожай і зрозуміти, чи можна використовувати цю культуру для оборонного сектору.
Орієнтуються фахівці на жовтень, після чого потрібен буде певний час, аби зібрати й відправити врожай у відповідні лабораторії. Тільки після цього буде відомо, чи підходить ця сировина для виробництва пороху.
«Якщо ми робимо випробування полів, які будуть вирощувати бавовну, в наступному році я впевнений, що ми вийдемо на промисловий обіг», – запевняє Степан Чернявський.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – ілюстративне
