Огородити цвинтар чи зробити, щоб полеглих захисників було менше: влада громади Болградського району доповіла в ОВА за скандальний тендер
Кубейська сільська рада закупила конструкції для монтування огорожі (секції, стовпи та кріплення) на суму 363 648,00 гривень. Про це журналісти інформаційного агентства «Юг.Today» дізналися з матеріалів тендеру на PROZORRO.
Огорожа призначена для нового цвинтаря, який за планом буде розташований поруч з існуючим.
За умовами договору, постачальник – ТОВ «Сітка Захід Україна2 (м. Чернівці) – мав поставити придбаний товар до 1 вересня поточного року. Тож, враховуючі сприятливі погодні умови, огорожу вже мали встановити.
Натомість, ніяких конструкцій у селі досі не бачили. Але, як повідомляють жителі села, матеріали для огорожі зберігаються на складах ТОВ «Кубей Агро».
Коли збираються цю горожу встановлювати, невідомо. Місце, де має бути кладовище, розчищено, але жодного поховання тут немає. Хоча й на старому практично не залишилося місця. Ховають тут поруч з родичами, як заведено в селі. Але ж зрозуміло, що колись все ж доведеться облаштовувати нове місце для поховань.
Та чи такими вже нагальними є витрати на огорожу під час повномасштабної війни? І це питання виникає не тільки у багатьох жителів села. Непершочерговими видатками вважають їх і у Одеській обласній військовій адміністрації. Зокрема, саме так класифікував вищезгадану закупівлю керівник робочої групи «Прозорість і підзвітність» Сергій Кропива.
До речі, саме про доповідь виконуючого обов’язки Кубейського сільського голови Миколи Арабаджи під час засідання цієї групи розповіла у своєму дописі волонтерка Катерина Ножевнікова. За її словами мотивація звучала наступним чином: «захисники, які загинули, мають лежати в гідних умовах, а там корови заходять прямо на могили».
Нагадаємо, що жодної могили на новому цвинтарі Кубея поки немає.
Після цього так хочеться нагадати, що, чим більш грошей витрачатиметься в громадах на «огорожі», тим більше за ними лежатиме наших Захисників. А мета нашого суспільства якраз протилежна – допомагати Збройним Силам України, щоб зберегти якомога більше життів. Хоча тут важко говорити за всіх, бо слова – то одне, а тендери – інше.
P.S. На старому кладовищі огорожі теж немає. Колись її намагалися встановити встановити, ще у часи існування колгоспу. Навіть встигли стовпчики вкопати та сітку натягнути з одного боку. Але на цьому все закінчилося. А сітку “хазяйновиті” селяни на закутки для свиней поразбирали. І всі ці роки цвинтар так і існує. І нікого це не бентежить.
Діана ГЕРГІНОВА
