Від високого до критичного рівня: що показала оцінка фінансової спроможності громад півдня Одещини
На сайті «Децентралізація» опублікували щорічний моніторинг фінансових показників громад в рамках швейцарсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. Експертну оцінку фінансової спроможності отримали 1331 територіальна громада України за 11 показниками на основі офіційної звітності за 2025 рік, передає видання «Південь сьогодні».
452 українські територіальні громади було віднесено до категорії високого рівня спроможності (34,0%). У діапазоні оптимального рівня знаходиться 296 громад (22,2%). До задовільного рівня віднесено 215 територіальних громад (16,2%). До категорії з низьким рівнем належить 247 територіальних громад (18,5%) та до категорії з критичним рівнем фінансової спроможності віднесено 121 тергромад (9,1%).
В Одеській області до категорії високого рівня віднесено 30,8% (28 громад), оптимального рівня – 25,3% (23 громади), задовільного рівня – 24,2% (22 громади), до категорії низького рівня – 16,5% (15 громад) та до категорії з критичним рівнем фінансової спроможності – 3,3% (3 громади).
Серед громад півдня Одеської області у категорії високого рівня фінансової спроможності знаходяться Ізмаїльська, Павлівська та Арцизька.
У категорії оптимального рівня – Саратська, Кароліно-Бугазька, Бессарабська (колишня Тарутинська), Успенівська, Шабівська, Білгород-Дністровська, Болградська, Плахтіївська, Ренійська й Кулевчанська громади.
У категорії задовільного рівня – Теплицька, Татарбунарська, Маразліївська, Старокозацька, Катлабузька (колишня Суворовська), Бородінська, Василівська, Сергіївська, Дивізійська, Саф’янівська та Кілійська громади.
У категорії з низьким рівнем знаходяться Мологівська, Лиманська, Кубейська, Вилківська, Криничненська та Городненська громади.
До категорії з критичним рівнем фінансової спроможності віднесено Тузлівську та Петропавлівську громади Білгород-Дністровського району, ще одна в області громада у цій категорії – Раухівська Березівського району.
Довідково: авторами дослідження є Яніна Казюк – доктор наук з державного управління, професор, експерт з публічних фінансів та місцевого самоврядування та Віктор Венцель – доктор наук з державного управління, директор департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації. Дослідження було підготовлено у співпраці та за підтримки громадської організації ДЕСПРО.
Методика, на підставі якої здійснено оцінювання фінансового стану територіальних громад, базується на адаптованому 10-бальному тесті Кена Брауна та передбачає розрахунок 11 показників по 1331 територіальній громаді на підставі даних про чисельність населення та показників виконання бюджету відповідної громади за даними офіційної звітності за 2025 рік. До розрахунку не було включено 107 територіальних громад тимчасово окупованих територій які, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», було виключено із загального розрахунку базової та реверсної дотацій.
Оцінювання відбувалося за наступними показниками:
- Доходи загального фонду з розрахунку на 1 мешканця (без урахування трансфертів);
- Видатки загального фонду з розрахунку на 1 мешканця;
- Видатки на утримання апарату управління з розрахунку на 1 мешканця;
- Капітальні видатки з розрахунку на 1 мешканця;
- Рівень дотаційності бюджетів;
- Частка управлінських видатків (співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади);
- Частка бюджетних видатків на оплату праці (питома вага заробітної плати у видатках загального фонду бюджету громади);
- Частка капітальних видатків у загальному обсязі видатків;
- Видатки на культуру та фізичну культуру і спорт з розрахунку 1 мешканця;
- Частка трансфертів у дохідній частині бюджету;
- Частка місцевих податків і зборів у дохідній частині загального фонду бюджету.
Загалом, за підсумками дослідження, автори простежили чітку тенденцію: чим нижчий рівень спроможності, тим вища частка сільських громад. Серед високого рівня: 40,7% – міські, 24,6% – селищні, 34,7% – сільські. Серед критичного рівня: лише 5,8% – міські, 24,8% – селищні, 69,4% – сільські.
У 2025 році громади забезпечили фінансову стабільність, гнучкість управління та адаптацію до викликів. На часі — нові завдання: відновлення інфраструктури, енергетична стійкість, посилення інституційної спроможності.
«Будь-які методики не позбавлені обмежень, але наша мета — сформувати базу для подальших досліджень та комплексного оцінювання потенціалу громад», — зазначають автори.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
