Від мазуту, який розповсюджується у Чорному морі, страждають птахи: які прогнози щодо поширення плями
Внаслідок аварій російських танкерів «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239», що сталися в районі Керченської протоки під час штормових умов 15 грудня 2024 року, в море потрапила значна кількість мазуту, який продовжує розповсюджуватись по акваторії Чорного моря. Про це попереджає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, передає видання «Південь сьогодні».
За даними медіа, нафтопродукти забруднили понад 50 км узбережжя, зокрема південне узбережжя Криму, акваторію Керченської протоки, Чорного моря та узбережжя рф в районі міста Анапа. Станом на 30 грудня на узбережжі Анапи зафіксовано повторні викиди мазуту.
Водночас у т.о. Криму зібрано та вивезено понад 226 тонн забрудненого ґрунту. Забруднення зафіксовано на березі Коктебельської бухти. Через масштабний розлив мазуту в регіоні оголошено режим техногенної надзвичайної ситуації. Нафтопродукти продовжують переміщатися у південно-західному напрямку, створюючи серйозну загрозу для південного узбережжя Криму та прилеглих акваторій. Наявність нафтових плям поблизу південного узбережжя Криму свідчить про погіршення екологічної ситуації в регіоні та створює серйозну загрозу для морських екосистем, прибережних територій та їх біорізноманіття.
За прогнозом УкрНЦЕМ щодо поширення плями мазуту у Чорному морі (використана модель NOAA GNOME), до 3 січня 2025 року буде спостерігатись поступове розширення нафтової плями в акваторії Чорного моря. Основна маса мазуту переміститься в південно-західному напрямку, при цьому зберігається висока концентрація забруднення поблизу узбережжя південного Криму. Динаміка поширення свідчить про вплив змінних вітрових умов і течій на конфігурацію забруднення.
За результатами супутникових спостережень та моделювання розповсюдження мазуту, спостерігається розширення зони забруднення із локалізацією значних концентрацій мазуту поблизу південного узбережжя Криму.
«Ця ситуація вимагає продовження спостереження за динамікою поширення та оцінки впливу на екосистеми Чорного моря. Особлива увага має бути приділена зонам локалізації високих концентрацій мазуту, а також ризикам довготривалого накопичення токсичних речовин у донних відкладеннях», – зазначають у міністерстві.
Додамо, що про розповзання нафтової плями вбік узбережжя Криму ЗМІ та екологи попереджали ще наприкінці минулого року.
«Якщо спочатку нафтопродукти почало виносити виключно на російське узбережжя протоки, то потім вони досягли й української частини в районі міста Керч. Тепер під загрозою Феодосійська затока і далі південно-східне узбережжя окупованого Криму, спрогнозували в Українському науковому центрі екології моря», – писали 27 грудня журналісти LB.ua.
Тоді, посилаючись на провідного наукового співробітника Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Павла Гольдіна, автори матеріалу попереджали, що, якщо мазут опиниться і в протоці, і в Чорному морі, і в Азовському (а саме це зрештою здійснилося за десять днів після аварій), то реалізується один з найгірших сценаріїв.
«Нафтопродукт, що витік із затонулого російського танкера в Керченській протоці, продовжує поширюватися,
Розносити є що. Разом два судна перевозили понад 9 тис. т мазуту. За офіційними даними, в море витекло більше 40% вантажу. Це при тому, що великим вважається розлив, від однієї тисячі тонн нафтопродуктів. Масований виток стався з танкера, що розламався на дві частини. Щодо вантажу ще з двох суден, інформації недостатньо. Крім того, припускає Павло Гольдін, могли статися й інші аварії, відомості про які приховують», – йдеться в статті.
Еколог зазначає, що належну і, головне, оперативну ліквідацію нафтопродуктів російська сторона організувати не змогла, а дорогоцінний час втратила. Протягом першого тижня після аварії в місцевих пабліках скаржилися на нестачу або відсутність спецтехніки, людей та замовчування масштабів катастрофи (сюрприз-сюрприз) і викладали відео, як вода змивала назад в море мішки із забрудненим мазутом піском, який напередодні лопатами збирали добровольці.
І хоча в світі траплялись набагато масштабніші інциденти, але те, що це відбувається у відносно невеликій і відносно замкненій акваторії Чорного моря, примножує негативні ефекти для і без того перевантаженої людським впливом і війною екосистеми. І ці ефекти, каже Павло Гольдін, можуть тривати дуже довго, десятиріччями.
На своїй сторінці у Фейсбук Павло Гольдін ділиться фото, зробленими його читачами та підписниками на узбережжі Чорного моря в різних місцях, а також повідомленнями від очевидців.
«Кілька повідомлень про птахів у мазуті – Коктебель, Алушта, Гурзуф. На кавказькому березі мазут викидає знову – скрізь від мису Панагія до Анапи», – прокоментував повідомлення Міндовкілля еколог.
В інтерв’ю виданню «КУНШТ» вчений зазначив, що нафтові плями призводять до масових заморів в місцях уражень. Також від мазуту на поверхні дуже страждають птахи. Мазут налипає на пір’я, через що птахи не можуть літати та втрачають здатність до термоізоляції. Через це вони можуть лише триматись на воді або сидіти на березі, але не можуть добувати собі їжу та захиститися від переохолодження.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
Головне фото Василь КРИМОВ
