Велика частка підземних вод, що забезпечують дві третини питної води, мають незадовільну якість
Новий звіт Європейського агентства довкілля (EEA) підкреслює, що водні ресурси Європи опинилися під серйозною загрозою — з 2009 року не було зафіксовано значного покращення їх екологічного стану. Документ акцентує увагу на необхідності термінових дій: посилення виконання Водної рамкової директиви (ВРД), впровадження змін у сільському господарстві для зниження рівня забруднення та негайного відновлення екосистем. Детально про проблему розповіли у WWF-Ukraine, передає видання «Південь сьогодні».
Основні висновки звіту включають:
Менше ніж 40% поверхневих вод, таких як річки та озера, перебувають у доброму екологічному стані. Ці показники викликають тривогу, проте навіть вони не дають повної картини, оскільки базуються на обмеженому та застарілому переліку забруднювачів. Терміново необхідно прийняти нові стандарти якості води, щоб моніторинг і планування заходів можна було включити до наступних Планів управління річковими басейнами (ПУРБ).
Майже 25% підземних вод мають незадовільний хімічний стан, хоча вони забезпечують майже дві третини нашої питної води.
Хімічний стан поверхневих вод (річок, озер і прибережних вод) погіршився, причому менше ніж 30% відповідають нормам забруднення, встановленим Водною рамковою директивою.
Основним джерелом загрози для водних ресурсів залишається сільське господарство, зокрема надмірне використання добрив і пестицидів (так звані, дифузні джерела забруднення води). Зокрема, на сільськогосподарську діяльність припадає 32% забруднювачів підземних вод та 29% — поверхневих.
Хімічне забруднення від вугільних електростанцій, а також гідроморфологічні зміни річок (через порушення їх вільної течії спорудженням гребель для гідроенергетики, зміни морфології русел річок, викликані їх спрямленням) також сильно впливають на екологічний стан поверхневих вод.
«Країни-члени ЄС не сприймають вимоги Водної рамкової директиви серйозно»
«Постійний критичний стан водних ресурсів Європи свідчить про те, що країни-члени ЄС рік за роком системно не запроваджують належних заходів для подолання водної кризи. Водна рамкова директива діє вже понад два десятиліття, але її цілі залишаються значною мірою невиконаними, оскільки національні уряди не сприймають її вимоги серйозно. На жаль, як показує звіт Маріо Драґі, дедалі частіше лунають заклики послабити стандарти ВРД для реалізації шкідливих з точки зору впливу на довкілля проєктів, тоді як насправді нам потрібно зосередитися на захисті наших водних ресурсів», — зазначає Клер Бафферт (Claire Baffert), старша керівниця з питань води та адаптації до змін клімату в Офісі європейської політики Всесвітнього фонду природи WWF.
Слід зосередитися на відновленні водно-болотних угідь
Експерти Всесвітнього фонду природи WWF наголошують: на шляху досягнення цілей ЄС щодо покращення стану водних ресурсів слід зосередитися на відновленні водно-болотних угідь та річок замість інших малоефективних рішень. Зокрема, будівництво гребель та покладання на так звану «сіру інфраструктуру» лише погіршують ситуацію, замість того, щоб вирішувати проблеми.
«Функціонуючи як природні резервуари, водно-болотні угіддя та заплави надають цінні екосистемні послуги, акумулюючи надлишкову воду і контролюючі водний стік. Це зменшує ризик затоплень від повеней, особливо під час сильних дощів, а також забезпечує стабільний запас води в посушливі періоди. Крім того, водно-болотні угіддя — це природні «фільтри», які здатні очищати воду від забруднювачів, таких як пестициди, важкі метали. Це допомагає покращити якість води, яка потім потрапляє у річки, озера і підземні води», — пояснює Оксана Коноваленко, керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук.
Що вже зроблено в Україні?
Процес євроінтеграції, започаткований підписанням Угоди про асоціацію у 2014 році, вимагає від України адаптації національного законодавства до європейських норм, зокрема у сфері водного господарства.
Україна зробила вагомий крок у сфері охорони та управління водними ресурсами, імплементувавши Водну рамкову директиву Європейського Союзу (ВРД). Ця директива є ключовим документом європейського законодавства у сфері водної політики, що ставить перед собою мету досягти “доброго” екологічного стану всіх водних ресурсів.
«Основою ВРД є підхід до управління водними ресурсами на рівні річкових басейнів, що передбачає системне та комплексне вирішення проблем водного середовища. У рамках імплементації директиви Україна розробила проєкти Планів управління річковими басейнами (ПУРБ), які є стратегічними документами, спрямованими на забезпечення сталого управління водними ресурсами країни», — каже керівниця напряму «Вода» WWF-Україна Оксана Коноваленко.
В Україні розроблено 9 ПУРБів, які наразі перебувають на розгляді Кабінету Міністрів України. Очікується, що затвердження ПУРБів відбудеться до кінця 2024 року.
Фото – Timo Volz, Piotr Sawejko
