В Одесі відбувся міжнародний форум, присвячений розвитку Дунайського та Чорноморського регіонів: які проблеми та можливості обговорювали
29 травня в Одесі відбувся масштабний міжнародний захід — Ukrainian Danube Conference, що став платформою для фахового діалогу стосовно майбутнього розвитку Дунайського та Чорноморського регіонів. На заході були присутні урядовці, представники профільних державних органів та структур, представники влади, експерти, бізнес-спільнота та міжнародні партнери, у тому числі дипломати зі США. Зокрема, говорили про розвиток Дунайських портів та логістичних шляхів, проблему Кислицького рукава та наповнення Придунайських озер, а також відновлення меліорації та впровадження у регіоні альтернативних джерел енергії. У центрі дискусій на форумі була необхідність комплексної трансформації регіону. Подію відвідала журналістика видання «Південь сьогодні».
Захід був організований Асоціацією «Стратегія ЄС для Дунайського регіону» спільно з Альянсом Відновлення України та Басейновою радою нижнього Дунаю.
Особливо під час форуму відзначили ключову роль регіону в умовах повномасштабної війни, коли дунайські порти стали одним із головних каналів українського експорту.
«Українське Придунав’я – це не тільки унікальний регіон нашої держави, а й важливий стратегічний простір, який має велике значення для економічного зростання, безпеки та транскордонної співпраці. Сьогодні в умовах глобальних викликів регіон набуває ще більшого значення, адже важливі транспортні та логістичні шляхи проходять саме по Дунаю і об’єднують Україну з країнами Європейського Союзу, країнами світу по одній з найбільших артерій Європи – річці Дунай. В умовах повномасштабної війни регіон Подунав’я зміг стати важливою альтернативою для експорту українських товарів у країни Європи та світу, а порти Дунаю: «Ізмаїл», «Рені», «Усть-Дунайськ» забезпечували стійкість міжнародної торгівлі та української економіки», – зауважив заступник голови Одеської облдержадміністрації Олексій Химченко.
На тому, що важливість Придунайського регіону носить національний та навіть європейський масштаб наголосили практично всі спікери заходу. Як підкреслив американський конгресмен Тім Волберг, Одещина є годувальницею для всієї Європи. Тим часом американський дипломат та колишній постпред США в НАТО і спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер підкреслив, що Україна має потенціал займати лідерські позиції.
Втім, сьогодні регіон стикається з численними викликами, спричиненими як наслідками російської збройної агресії, так і природними факторами, зокрема – кліматичними змінами. Водночас, на думку українських посадовців та експертів, географічне розташування, клімат та природні ресурси обумовлюють суттєвий потенціал для реалізації проєктів у сфері відновлюваної енергетики, виробництва біометану та глибокої переробки сільськогосподарської продукції, налагоджування логістичних шляхів та міжнародного співробітництва.
Хоч, як вже зазначалося вище, на початку повномасштабного вторгнення порти Придунав’я стали справжнім порятунком для можливості експорту українських товарів, після відновлення функціонування портів Великої Одеси ситуація змінилася не на кращий бік для півдня Одещини.
«Розвиток стратегічного Дунайського регіону має стати одним із пріоритетів в цілому для України. Дунайський регіон, Дунайський портовий кластер і логістичний сектор вже довів неодноразово свою стратегічність. Наші порти довели свою важливість, спроможність забезпечити обробку до 35 млн тонн вантажів. Це дуже великий обсяг вантажів. Наразі наш логістичний кластер переживає не кращі часи. Після того, як глибоководні порти Великої Одеси запрацювали знову, були відкриті для заходження суден, був запущений український морський коридор, вантажі, переорієнтовані на порти Дунайського регіону, повернулися до портів Великої Одеси. Вони не тільки повернулися, а й забрали з собою переважну кількість вантажопотоку, який був історично і ситуативно зосереджений в Дунайському кластері. З початку повномасштабного вторгнення і протягом декількох років ми спостерігали поступове, але впевнене падіння вантажопотоку в Дунайському регіоні, Дунайському логістичному кластері, і наразі ми, на жаль, на кінець року прогнозовано можемо очікувати не більше 5 млн тонн вантажів… Це критично мала цифра, тому що розрахунково і історично тут 15 млн тонн – це той показник, який забезпечує беззбитковість наших портів і підприємств», – зазначив заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.
Крім того, порти Одещини, й зокрема її півдня, зазнають постійних російських обстрілів.
Водночас, як зазначив Андрій Кашуба, наразі Міністерство розвитку громад та територій України активно працює над стратегією розвитку Придунайського регіону, націлену на повернення вантажів у порти Дунаю та забезпечення належних умов для роботи бізнесу.
«Це комплексне питання, яке має поєднати і залізничні тарифи, і бюджетну підтримку, інші стимулюючі фактори, і адміністративні заходи, які наразі напрацьовуються нашим міністерством спільно з експертами, юристами, профільними асоціаціями».
Зокрема, передбачається створення єдиних умов адміністрування та прийняття оперативних рішень та дій, або іншими словами – створення єдиної адміністрації Дунайських портів. Крім того, зазначив посадовець, держпідприємства мають отримувати щонайменше 30% вільних коштів для своєчасної модернізації портової інфраструктури, зокрема – забезпечення енергетичної незалежності. Також було зауважено на пільгах до 30% до тарифів на експортні та імпортні перевезення вантажів, в тому числі залізничним транспортом до портів. Наряду з адміністративними та економічними чинниками, міністерство працює над створенням та консолідацією пропозицій щодо для залучення інвестицій. Насамперед йдеться про створення та розвиток індустріальних парків. Ще один аспект, на якому акцентував Андрій Кашуба, – це залучення регіону до європейської логістики.
Разом із цим, голова Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту України Сергій Гурський зауважив на нестачі фахівців морської галузі і потреби у створенні умов для їхнього подальшого повернення в Україну.
«Насамперед це не може працювати без людей. Нам необхідні фахівці. У нас сьогодні досить велика нестача фахівців. І тут у нас є великий плюс, тому що у нас є українські моряки, які мають величезний досвід. А кожний моряк все одно раніше чи пізніше повернеться на берег працювати. І тут ми повинні зробити всі умови для того, щоб українські моряки повернулись працювати саме в Україну, а не десь залишились в іншій державі».
Серед головних завдань вже у найближчому майбутньому Сергій Гурський визначає повернення довіри до українського прапора, що насамперед означає врахування статусу України як морської держави при формуванні будь-якого законопроєкту – на державному рівні. Посадовець також зауважив на потребі створення на законодавчому рівні умов для залучення іноземних фахівців та розвитку освітнього напрямку. На останньому значною мірою наголосила й голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ Юлія Гришина, акцентувавши, що розкриття потенціалу людського капіталу є фундаментальними драйверами економічної стійкості регіону.
Вкрай важливим для півдня Одещини залишається питання логістики. У грудні минулого року російський обстріл по мосту у Маяках на певний час фактично унеможливив проїзд з півдня області в Одесу та в зворотному напрямку. На щастя, попри спроби ворога зруйнувати цей шлях, міст оперативно відновили. Втім, ситуація підкреслила необхідність альтернативних рішень. Як розповів голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин, зважаючи на загрози ударів по дорожній інфраструктурі, було прийнято рішення побудувати новий міст, який запрацює вже приблизно за місяць. Втім, його місцерозташування з безпекових міркувань наразі не розголошують. Крім того, посадовець повідомив про плани щодо будівництва автодороги М-15 Одеса — Рені в обхід села Паланка. Об’єднати цей проєкт мають намір із будівництвом Суворовського та Болградського магістральних водогонів. Крім того, в області вже будують захист для енергетичних об’єктів, які є постійною ціллю для російського агресора. За словами Сергія Сухомлина, такі об’єкти вже довели свою ефективність.
Наболіле питання для мешканців півдня Одещини порушив керівник Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Павло Буланович. Йдеться про потребу у терміновому вирішенні проблем наповненні Придунайських озер та розчищенні Кислицього рукава. Для місцевих мешканців це питання має ключове значення, адже від цього залежать зокрема водопостачання, меліорація тощо.
«Глибокий аналіз екологічної ситуації нижнього Дунаю вказує на те, що сучасне обміління і деградація регіону є результатом одночасних дій трьох потужних факторів: кліматичний фактор, гідроморфологічний (русловий) фактор і воєнний фактор. У минулому 2025 році на спостережному пості в Рені було відмічено історичний мінімум – 1,49 м ріки Дунай. Фактично сьогодні головним наслідком кризи є те, що рівень води в річці впав нижче рівня води підвідних каналів до Придунайських водойм. Тобто вода самопливом фізично не може наповнювати Придунайські водойми», – зазначив Павло Буланович.
Зокрема, він наголосив на потребі розчищення Кислицього рукава. За словами фахівця, востаннє це відбувалося близько 40 років тому. За цей час у рукаві сформувався острівок, який фактично утворив «тромб»:
«Кислицький рукав – це водна артерія від річки Дунай, яка фактично живить всі Придунайські озера. За майже 40 років посередині сформувався острів на Кислицькому рукаві. Це прямо в руслі виріс острів. Фактично вхід з річки Дунай у Кислицький рукав закупорений. Для того, щоб відновити водність Кислицього рукава, яка впала майже в 5 разів, сьогодні вкрай необхідно терміново розчистити вхід води від річки Дунай до Кислицького рукава, прибрати цей самонамивний острів, який там з’явився та перекрив майже 50% рукава», – сказав представник Басейнового управління водних ресурсів.
Наостанок він зауважив: криза басейну Дунаю вже давно вийшла за межі однієї держави та набула міжнаціонального масштабу. Тож для вирішення цієї нагальної проблеми вже сьогодні необхідно залучати міжнародні ресурси та важелі впливу.
До слова, нагадаємо, цьогоріч у Держрибагентстві презентували інноваційний проєкт «Еко-Рейка». Система передбачає створення мережі автоматизованих безконтактних датчиків для вимірювання рівня води на каналах і водосховищах Придунав’я з метою оперативного наповнення озер у разі підняття річки Дунай або можливих паводків.
Ще одним викликом, про який вже не перший рік згадують аграрії регіону, є питання впровадження зрошення. На сьогодні, за словами першого заступника голови Держрибагентства Тараса Кота, близько 140 тис. гектарів зрошується в Україні, з яких близько 40-41 тис. га – на Одещині. Водночас потенціал області складає близько 220 тис. га. Тим часом з 56 зрошувальних систем в області працює лише 29 – тобто близько половини. У цьому напрямку останні роки держава вже робить певні кроки. Однак, зазначає посадовець, якщо йдеться про відновлення меліорації – варто враховувати й багато інших супутніх аспектів:
«Дунай-Дністровська зрошувальна система, яка знаходиться на території Бессарабського регіону: фактично потенціал цієї системи біля 48 тис. га. У 2023-2024 році робилось обстеження стосовно відновлення цієї системи. Технічно – це можливо зробити. Вартість відновлення, і щоб ця система почала працювати – це близько 200-220 млн доларів США. Але якщо ми запускаємо зрошення на 48 тис. га, то нам потрібні складські приміщення. Далі – нам потрібна переробка. Для цього всього нам потрібна далі логістика. Потрібні знову ж таки порти – Білгород-Дністровський, Кілія, Ізмаїл. Також там є дві головні насосні станції, потрібно буде скоріш за все власна генерація або компенсація частково. Ми можемо робити якусь реконструкцію або модернізацію існуючих систем. Але якщо ми підходимо до відновлення зрошення, то це можливо робити лише в комплексі. Тобто не лише побудувати, відновити насосну станцію. Потрібно передбачити і розробити наступні кроки. Потрібна перш за все логістика, переробка, порти і енергетика – тоді ми будемо говорити про відновлення зрошення».
Крім того, Тарас Кот наголосив на масштабній проблемі втрати водності Кілійського рукава. На думку посадовця, це питання має вирішуватись на міжурядовому рівні й має бути ініціатива асоціацій або громад.
Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва наголосила, що Подунав’я може стати ключовим регіоном для переходу на зелену енергетику, маючи ідеальні умови для сонячної та вітрової електрогенерації та біоенергетики. Зокрема, посадовиця наголосила на біометановому потенціалі українського Придунав’я завдяки розвинутому аграрному сектору.
«Українське Придунавʼя має всі передумови, щоб стати драйвером європейського «зеленого переходу». Розвиток сталої енергетики в регіоні стимулюватиме місцеву економіку, посилить енергонезалежність України та забезпечить глибшу інтеграцію в європейський енергетичний ринок. Регіон відзначається одними з найвищих в Україні показниками сонячної інсоляції та вітрового потенціалу, а також потужною сировинною базою для біоенергетики. Це відкриває колосальні перспективи для виробництва біометану, «зеленого» водню та розбудови Дунайської водневої долини», – зазначила Ганна Замазєєва.
Підбиваючи підсумки заходу, президент Асоціації «Стратегія ЄС для Дунайського регіону» Юрій Маслов резюмував, що всі представлені напрацювання об’єднуються у єдину концепцію:
«Усі ці ініціативи, від меліорації до логістики, формують єдиний національний проєкт «Українське Придунав’я 2026». Ми маємо втілити в життя довгострокову візію розвитку та системну дорожню карту «Придунав’я 2035», щоб перетворити регіон на південний форпост національної безпеки та надійний економічний міст між Україною та Європейським Союзом».
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Амєлія МИЙНОВА
