«Кислицький рукав – пріоритет»: під час форуму в Одесі обговорили критичну ситуацію в басейні Нижнього Дунаю

Журналісти видання «Південь сьогодні» вже неодноразово розповідали про проблеми пересихання придунайських озер. Ситуація із наповненістю місцевих водойм залишається вкрай актуальною для жителів півдня Одещини, для яких це зокрема означає водопостачання та можливість зрошення аграрних земель. На критичній ситуації в басейні Нижнього Дунаю наголосив під час міжнародного форуму Ukrainian Danube Conference виконуючий обов’язки начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Павло Буланович, який розповів про причини та необхідні заходи для покращення ситуації з водоймами у регіоні.

Як зазначив посадовець, глибокий аналіз екологічної ситуації Нижнього Дунаю вказує на те, що сучасне обміління і деградація регіону є результатом одночасних дій трьох потужних факторів: кліматичний, гідроморфологічний (русловий) і воєнний фактор. Кліматична криза дефіциту водності обумовлюється підвищенням температур і тривалими посухами, що особливо відчувають останні роки на півдні України. Велике занепокоєння фахівців викликає гідроморфологічний або русловий вплив на ці процеси – йдеться про тенденцію до перерозподілу стоку ріки Дунай на користь Тульчинського гирла, яке знаходиться на території Румунії. Зокрема модератор форуму, координатор Платформи Українсько-Американського міжрегіонального партнерства Павло Унгурян згадав про днопоглиблювальні роботи румунських каналів Дунаю з метою перерозподілу водного балансу не на користь української сторони.

Торік на спостережному пості у Рені було зафіксовано історичний мінімум – 1,49 м р. Дунай. Павло Буланович зауважив, що фактично рівень Дунаю опустився нижче горизонтів підвідних каналів водосховищ. Наприклад, рівень води водосховища Кагул вищий за рівень води Дунаю.

Особливу увагу керівник Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю звернув на деградацію Кислицького рукава – основну господарську артерію Придунав’я. Саме через Кислицький рукав та систему з’єднувальних каналів здійснюється наповнення та оновлення цілої групи водосховищ і плавнів. Проте востаннє його прочистка відбувалась близько 40 років тому. Наслідком стало утворення «тромбу» поперед рукава у вигляді острівка, який, за словами фахівця, вкрай необхідно «демонтувати»:
«Кислицький рукав – це водна артерія від річки Дунай, яка фактично живить всі придунайські озера. Прочистка Кислицького рукава відбувалась майже 40 років тому – в кінці 80-х років минулого століття. За майже 40 років посередині, прямо в руслі, сформувався острів. Фактично вхід з річки Дунай у Кислицький рукав закупорений. Якщо казати медичним терміном – там тромб. Для того, щоб відновити водність Кислицького рукава, яка впала майже в п’ять разів, сьогодні вкрай необхідно терміново розчистити вхід води від річки Дунай до Кислицького рукава, прибрати цей самонамивний острів, який там з’явився».

З 2026 року Україна офіційно головує в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай (МКЗД / ICPDR). Як зауважує Павло Буланович, це відкриває можливості водної дипломатії для залучення міжнародних грантів, інвестицій та координації транскордонних екологічних проєктів. Головними векторами роботи комісії на поточний рік було визначено: забезпечення гідрологічної стійкості нижнього Дунаю, оцінку та нівелювання наслідків війни для екосистеми нижнього Дунаю та адаптацію до кліматичних змін.
«Криза басейну Дунаю вже давно вийшла за межі однієї держави – це міжнаціональна криза. Тому екологічна стійкість півдня України – невід’ємна частина природоохоронної діяльності і життєдіяльності всієї Європи. Кислицький рукав – пріоритет, його необхідно очистити, реанімувати для того, щоб придунайські озера могли виконувати ту функцію, яку виконували все своє життя», – підсумував Павло Буланович.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Амєлія МИЙНОВА