В Одесі архітектори говорили про реконструкцію історичного центру міста, зсуви ґрунту, хаотичну забудову та нестачу зелених насаджень
29 травня в Одесі у Просторі спільнот «На часі» відбулась зустріч «Одеса між хвилями та сиренами» разом із архітектором та урбаністом Володимиром Халіним. До заходу доєдналися й інші фахівці галузі, підприємці та небайдужі містяни. Захід відвідала журналістка видання «Південь сьогодні».
Володимир Халін — архітектор, урбаніст, дослідник міського розвитку, засновник Інституту міської регенерації та дизайну, голова ГО «Асоціація архітекторів Одеси», учасник міжнародних урбаністичних проєктів та дискусій про майбутнє українських міст, а також капітан – доброволець з лютого 2022.
Подія організована «Плем’я – спільнота та програми для ветеранів», в рамках проєкту що реалізується за підтримки European Endowment For Democracy.
Як відомо, історичний центр Одеси було офіційно внесено до Основного списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та одночасно визнано об’єктом культурної спадщини під загрозою. Йдеться про площу понад 600 га. На території знаходиться близько 170 кварталів, близько 4 тисяч історичних будівель та 1006 об’єктів культурної спадщини. Буферна зона складає ще приблизно таку ж площу.
Володимир Халін наголосив, що разом із новими можливостями, перед містом нині стоїть багато викликів
«Те, що ми отримали дуже велику територію під зону ЮНЕСКО – це, звісно, велика несподіванка, такі великі території мало де знаходяться. Це великий виклик і великі можливості для міста. Не те, що моментально на нас сипатимуться гроші – це неправда. Але це означає, що ми зможемо на цій території, використовуючи досвід, технічні рекомендації такої великої структури, зробити нормальну містобудівельну документацію, зробити чіткі зрозуміли можливості для інвесторів на цій території, навести порядок хоча б на тій історичній частині міста. Це великий складний процес, тому що, наскільки я розумію, в отриманні статусу ЮНЕСКО ми не відповідаємо багатьом параметрам. У нас немає ані документації, ані інвентаризації будівель, які існують, – статус нам надано авансом. І тепер нам треба за якийсь невеликий проміжок часу вирішити купу питань», – зауважує експерт.
Згідно з рекомендаціями ЮНЕСКО та експертами, інвентаризація – це перший обов’язковий крок перед розробкою Плану управління. Однак, як погодились присутні під час заходу фахівці, питання інвентаризації є досить складним, адже вимагає часу, фінансового ресурсу та спеціалістів.
«Інвентаризація цікавить чому: ми хочемо у подальшому мати за кожен окремий квартал чітку вимірювану документацію, потенціальні можливості цього кварталу для перетворення його в інвестиційний пакет. Ніхто не буде відновлювати будівлю безкоштовно. Якщо приходить інвестор, він хоче розуміти, за рахунок чого він отримає прибуток. Він має розуміти, яка висотність у цьому кварталі, на якому рівні, скільки поверхів… Я думаю, що в цих пакетах має бути не тільки вимірювана інформація інвентаризаційна, але і можливо якісь напрацювання щодо можливості реконструкції цього кварталу конкретного у подальшому, які є можливості для інвестора. По кожному кварталу може бути розроблена модель», – додав Володимир Халін.
Разом із цим, допоки не впроваджено єдиної нормативної системи стосовно будівництва або реконструкції в історичному центрі, будь-які роботи на цій території можуть бути ускладнені з точки зору оформлення відповідної документації. Модератор заходу, депутат Одеської міської ради, ветеран та засновник простору «На часі» Олександр Славський зауважив, що тільки віднедавна місто отримало змогу відновлювати пам’ятки архітектури, постраждалі внаслідок російських обстрілів:
«З того моменту, як прийняли зону ЮНЕСКО, було паралізовано цілу купу процесів. Від приватизації і оренди майна до встановлення пандусів, ремонту… Наприклад, міський бюджет вже декілька років не може виділити гроші на відновлення пам’яток культури, бо ось цей департамент ЮНЕСКО має бути створений за участю Міністерства культури. Його немає. І незрозуміло, як це створити. Вперше в цьому місяці ми отримали можливість відновлювати пам’ятки культури після прильотів. Бо до цього цілий рік і навіть більше ми не могли житлові будинки, які мають статус пам’яток культури, після прильотів відновлювати. Навіть «зашити» не могли. І це, звісно, породжує певні проблеми для людей».
Серед слухачів, зокрема експертів галузі, виникло жваве обговорення, адже питання інвентаризації може затягнутися на роки, водночас як впровадження чітких та зрозумілих правил для архітектурних рішень та будь-яких робіт з реконструкцій чи будівництва в історичному центрі потрібні вже сьогодні. Зокрема, це необхідно для збереження тих об’єктів, які вже зазнають руйнації. Разом із цим, усі присутні погодились, що місцева влада має тісно співпрацювати з експертами та фахівцями, залучати їх до обговорень і розробки плану дій.
Під час зустрічі Володимир Халін презентував власне бачення цього процесу. Насамперед, на думку архітектора, має бути створена робоча група, що включатиме представників міської влади, Міністерства культури, а також експертів: архітекторів, реставраторів, істориків. Далі – визначення кордонів та категоризація – поділ на квартали, фасадні та внутрішньоквартальні будівлі, виявлення об’єктів з охоронним статусом. Наступним кроком фахівець вбачає збір наявних даних – архіви, старі техпаспорти, історичні архітектурні плани. За цим має відбутися натуральне обстеження, а саме візуальний огляд, фотофіксація, опис стану, та розроблена технічна й наукова документація щодо кожної будівлі та кварталу. Важливим етапом є цифровізація – створення GIS-бази даних та З-Д моделей. Останнім пунктом архітектор зазначив моніторинг.
Також в ході заходу відбулось обговорення питання проблеми зсуву ґрунту та хаотичної забудови, яка безпосередньо впливає на ці процеси. Зокрема у цьому контексті було порушено суттєве для міста Одеси та її історичного центру питання стану каналізаційної системи та укріплення фундаментів. Співзасновниця Асоціації архітекторів Одеси Марія Янушкевич наголосила на відсутності централізованого інституту розвитку міста та фахового підходу до цього процесу.
«Ми зараз обговорювали ЮНЕСКО, історичний центр. А я думаю, що ми схожі на лікарів, які перебувають біля людини у глибокій комі й обговорюють стоматологічні проблеми. Велика проблема в тому, що немає централізованого інституту розвитку міста. І фактично всіма процесами, які відбуваються у місті й впливають на його забудову і розвиток, професійно з 90-х років ніхто не займається. Це все хаотичний розвиток без норм, правил загальних. Звісно, це все призводить до катастрофічних наслідків, які ми ще навіть не усвідомлюємо. Якщо ми подивимось на ґрунти, вони в нас від Фонтанки до Санжійки ідентичні по всьому місту. Несучі ґрунти, які фактично можуть нести такі будівлі багатоповерхові, знаходяться на рівні гладі моря. Все, що ми бачимо зверху, сталось напиленням глинистих порід, які мають характерну особливість: вони несуть на собі будівлю, поки вони не замочені. Як тільки вони отримують певну кількість води, відбуваються ці явища: раптом завалило будівлю… У нас катастрофічне положення всієї водонесучої системи, каналізаційної системи міста та особливо історичного центру. Тому реконструкція пам’ятників архітектури та фасадів – це викинуті гроші на вітер, тому що фундаменти не укріплені, вони стоять на вологих ґрунтах…» – каже Марія Янушкевич.
Окрім питання часу, в ході якого відбувається природний знос будівель, систем та конструкцій, нові виклики для міста спричиняють бойові дії та кліматичні зміни.
Як зауважує Володимир Халін, безпека – це нова норма проєктування в українській реальності. Архітектор зазначає на потребі інтеграції укриттів у нову та існуючу забудову, балансу між безпекою, доступністю та збереженням спадщини, а також адаптації історичних будівель.
Інший виклик – глобальне потепління. Останніми роками південь України відчуває наслідки підвищення температур повітря. У деяких населених пунктах області навіть фіксувались рекордні температурні позначки. Як зауважує пан Володимир, згідно з Генпланом, в Одесі наявна суттєва нестача зелених насаджень: відповідно до існуючих нормам, приблизно у два рази, що своєю чергою впливає на цілі зони епіцентрів спеки у місті. Серед можливих рішень були озвучені пропозиції викуплення містом територій для озеленення та створення зелених зон території закинутих підприємств. Зокрема, на думку архітектора, створення паркових зон може залучити нових інвесторів. Це питання фахівець відносить до післявоєнної відбудови Одеси.
Серед ключових питань, обговорюваних фахівцями галузі, залишається транспорт і мобільність міста. В Одесі суттєве навантаження спричинене наявністю порту та транзитними шляхами вантажівок. Портова інфраструктура створює додаткове навантаження на місто, його дороги та екологію.
Під час зустрічі Володимир Халін презентував бачення об’їзної дороги, додавши, що винесення підприємств та логістичних центрів вздовж неї дасть можливість розвитку сусідніх до Одеси громад.
Експерт зауважив на невідповідностях в Плані зонування території Одеси основним положенням Генерального плану. Зокрема, Планом зонування не передбачене внесення підприємств нафтогазового комплексу за межі міста, не враховані санітарно-захисні зони підприємств та вимоги захисту від шуму, вібрації та шкідливих речовин, не витримана відстань від меж районів перевантаження й зберігання курних вантажів у центральній історичній частині Одеси та не передбачене внесення Південних і Північних очисних споруд за межі водоохоронних зон моря і лиманів.
В ідеалі, підсумовує Володимир Халін, вигляд міста у майбутньому має формувати головний архітектор, відповідальний за стратегічне планування і політику, контроль якості дизайну, організації архітектурних конкурсів та закупівель, координацію та консультування, культурне та освітнє лідерство, а також стійкість та інновації. Крім того, за рецензування важливих проєктів має відповідати архітектурна рада, до складу якої входитимуть 17 експертів. Адміністративний контроль та послуги, відповідно, мали б бути покладені на департамент або управління архітектури та містобудування. Також до таких процесів має бути залучене Управління об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Одеси». Таку схему фахівець презентував наприкінці заходу.
Наостанок присутні експерти галузі погодились із тезою про гостру необхідність формувати єдину цілісну політику містобудування та розвитку міста та потребу у залучення фахівців до обговорення та безпосередній участі у цих відповідальних процесах.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Амєлія МИЙНОВА
