В Арцизькій громаді рідним загиблих захисників України вручили посмертні відзнаки
Сьогодні, 29 серпня, під час урочистостей з нагоди Дня пам’яті Захисників України, родичам Героїв, які віддали свої життя за свободу та незалежність своєї держави, вручили посмертні відзнаки почесного громадянина Арцизької громади. Про це повідомили у міськраді, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
За мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові рішенням Арцизької міської ради від 14 серпня 2024 року №2530-VIII присвоєно звання «Почесний громадянин Арцизької міської територіальної громади» посмертно 28-ми військовослужбовцям, які загинули під час повномасштабної війни росії проти України:
– матросу Банчу Михайлу. З початком повномасштабного російського вторгнення, 1 березня 2022 року став на захист України у складі 35 окремої бригади морської піхоти ім. Михайла Остроградського. Воював 7 місяців. 1 жовтня 2022 року захищаючи нашу Батьківщину, вірний Військовій присязі загинув на Херсонському напрямку в с. Давидів Брід.
– старшому матросу Батуріну Сергію. У червні 2021 року Сергій іде на строкову службу. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Герой, не роздумуючи, підписав контракт та пішов захищати суверенітет і територіальну цілісність України. 24 травня 2024 року відданий Військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув у бою за Україну, за її свободу і незалежність під час виконання бойового завдання у с. Тягинка Херсонської області.
– матросу Бессарабу Владиславу. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Владислав вступив до лав захисників, пішов добровольцем до Першого відділу Болградського РТЦК та СП. 1 серпня 2022 р. Героя було відправлено на навчання до Військово-Морських Сил України, де отримав Свідоцтво та Сертифікат, став Матросом 35-ї Морської Піхоти та продовжив службу у м. Херсон. Далі служив у Донецькій області. Бездоганно та сумлінно виконував свій військовий обов’язок. 18 жовтня 2023 року зупинилось серце Героя.
– головному сержанту Бончеву Євгену. З перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 11 бригаді ім. Михайла Грушевського Національної гвардії України. 29 серпня 2023 року відданий Військовій присязі на вірність українському народові, під час виконання бойового завдання в Запорізькій області, отримав поранення, несумісні з життям.
– солдату Бончеву Ігорю. З перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав Збройних Сил України. 6 лютого 2023 року сумлінно виконуючи свій обов’язок, в черговий раз виходячи на ротацію з бойової позиції на Покровському напрямку Донецької області, разом із своїми побратимами потрапив під обстріл та отримав тяжке поранення, не сумісне з життям.
– солдату Доценко Анатолію. Брав активну участь у подіях Революції Гідності. З листопада 2014 року — солдат розвідувальної роти УНСО, 81-ша десантно-штурмова бригада, розвідник. 20 січня 2015 року, разом із своєю групою, поблизу аеропорту Донецька вийшли прямо на російських терористів та потрапили під шквальний вогонь поруч із розбитим ангаром, отримав поранення не сумісне з життям.
– сержанту поліції Ільюшину Андрію. З липня по вересень 2023 року проходив військову службу штурмовиком – старшим медиком батальйону в Донецькій області. Сержант поліції поліцейського взводу №4-ї роти №3-го батальйону №1-го полку управління поліції особливого призначення №2-го Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» загинув під час виконання службових обов’язків в м. Одеса 15 березня 2024 року.
– старшому солдату Камнєву Івану. З 13 червня 2023 року був мобілізований на військову службу І Відділом Болградського РТЦК та СП Одеської області. Був направлений до населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області. Стрілець – санітар 3-го механізованого взводу від 1-го механізованого взводу механізованої роти захищаючи нашу Батьківщину, вірний Військовій присязі, 07 вересня 2023 року під час мінометного обстрілу поблизу н.п. Первомайське Покровського району Донецької області загинув, отримавши поранення, не сумісні з життям.
– солдату Катєлу Денису. 19 січня 2024 року був призваний по загальній мобілізації Суворовським РТЦК м. Одеса на військову службу та направлений до м. Житомир на навчання. Далі – у Донецьку область. 4 березня 2024 року вірний Військовій присязі, загинув у бою за нашу Батьківщину під час виконання бойових дій в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області.
– солдату Кожухарю Олегу. 1 листопада 2023 р. призваний по мобілізації та відправлений на навчання у с. Коблево Березанського району Миколаївської області. 10 лютого 2024 р. року його було направлено до с. Орлівка Покровського району Донецької області. 25 лютого 2024 р. захищаючи нашу Батьківщину, вірний Військовій присязі, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій біля населеного пункту Уманське Покровського району Донецької області отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення голови, не сумісне з життям.
– стрільцю Колесниченко Дмитру. 7 квітня 2023 року був призваний Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на військову службу за мобілізацією. В серпні 2023 року при виконанні службового обов’язку по захисту територіальної цілісності та суверенітету України отримав поранення, не сумісні з життям, загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області.
– солдату Котелевському Ігорю. Із введенням воєнного стану в Україні був мобілізований у квітні 2023 року на військову службу І Відділом Болградського РТЦК та СП Одеської області та направлений до 41-ої окремої механізованої бригади у м. Кировоград, пізніше – на навчання до Німеччини. 24 вересня 2023 року вірний Військовій присязі, загинув під час виконання бойового завдання у бою за нашу Батьківщину в районі населеного пункту Петропавлівка Куп’янського району Харківської області.
– штаб-сержанту Куту Василю. З 2 травня 2024 року вступив до лав ЗСУ. 13 липня 2024 року в ході бойових дій біля с. Калинівка Бахмутського району Донецької області загинув, під час виконання завдань здійснених заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, захисту Батьківщини.
– старшому сержанту Луньову Олексію. Пішов на фронт майже з самого початку війни, наприкінці 2014-го – на початку 2015-го року він вже був на передовій. 18 березня 2022 року відданий Військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув внаслідок двох ударів ракетами «Калібр».
– матросу Мікуліну Валентину. 4 квітня 2023 року був призваний на військову службу за мобілізацією Яворським районним територіальним центром комплектування соціальної підтримки м. Яворів Львівської області. Далі був направлений на проходження військової служби до 503-го окремого батальйону морської піхоти 38-мої бригади м. Херсон.19 лютого 2024 року вірний військовій присязі, загинув у бою за Батьківщину під час виконання бойового завдання поблизу с. Кринки Херсонської області.
– сержанту Мусі Олегу. У 2015 році був в зоні бойових дій на Сході України як учасник АТО. Нагороджений відзнакою командувача об’єднаних сил «За звитягу та вірність», а також медаллю – «Захисникам Вітчизни». З 26 червня 2020 року ще раз підписав контракт зі Збройними Силами України. 20 серпня 2022 року при виконанні службового обов’язку по захисту територіальної цілісності та суверенітету України під час агресії російської федерації загинув, захищаючи Україну від ворога у Миколаївській області.
– солдату Мягченку Кирилу. З початку введення воєнного стану в Україні Герой пішов добровольцем. В ході служби отримав поранення, але після лікування не витримав та пішов знову захищати цілісність Батьківщини. 13 серпня 2024 року загинув, отримавши поранення, несумісне з життям, при виконанні бойового завдання під час проведення противником штурмових дій позицій підрозділу в районі н.п. Водяне Донецької області.
– старшому солдату Нурісламову Сергію. У квітні 2022 року вступив до ЗСУ. Служив навідником механізованої бригади окремої президентської бригади імені Гетьмана Богдана Хмельницького. 2 липня 2023 року загинув від отриманих несумісних із життям травм в селі Кліщіївка Донецької області, коли в окоп прилетів ворожий снаряд.
– солдату Панайотову Миколі. 22 квітня 2023 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив навідником 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. З 9 липня до 30 вересня 2023 р. брав участь у боях з російськими окупантами на Бахмутському напрямку. 30 вересня 2023 року у віці 31 рік під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Одеської області отримав поранення, несумісні з життям.
– старшому солдату Пастухову Анатолію. 11 липня 2023 року став на захист суверенітету та цілісності рідної Батьківщини. Навесні 2024 року Анатолія було поранено, але це не зупинило воїна, тому, вилікувавшись, через місяць він знову повертається та продовжує боронити нашу територіальну цілісність. 1 липня 2024 року захисник загинув під час виконання бойового завдання у бою за нашу Батьківщину у Покровському районі Донецької області.
– рядовому резерву Песару Петру. З 9 липня по 16 жовтня 2015 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Луганської області. 25 лютого 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ. 18 березня 2022 року, відданий Військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув в бою за Україну, за її свободу і незалежність, внаслідок вибуху під час авіа удару при виконанні бойових завдань в місті Миколаїв.
– молодшому сержанту, командиру відділення Платонову Сергію. На початку війни з 2014 року служив у 3-му десантно-штурмовий батальйон 79-ї бригади. У 2016-му підписав контракт із ЗСУ; молодший сержант, командир гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти 503-го батальйону. 10 вересня 2018 року загинув, захищаючи Україну від ворога в с. Водяне Волноваський район Донецька область. Указом Президента України нагороджений «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений ордером «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
– солдату Савці Сергію. 9 квітня 2022 року був призваний Болградським РТЦК та СП Одеської області на військову службу за мобілізацією та направлений до м. Львів на навчання. 10 травня 2022 року прибув для проходження військової служби як стрілець-помічник гранатометника 2-го відділення мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. 21 липня 2023 року вірний Військовій присязі у бою за нашу Батьківщину, загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Раздолівка Бахмутського району Донецької області.
– старшому сержанту Стойкову Миколі. Доброволець з перших хвилин повномасштабної війни проти України. Захищав Одещину і Херсонщину. 18 квітня 2023 року відданий Військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув в бою за Україну, за її свободу і незалежність в селі Соловйове Покровського району Донецької області. Нагороджений медаллю «Захисникам Вітчизни» посмертно. Указом Президента України нагороджений посмертно Орденом «За мужність» ІІІ ступеня .
– солдату Стоянову Володимиру. 16 серпня 2022 року був призваний на військову службу по загальній мобілізації. Спочатку направлений до навчання під м. Київ, потім – у Донецьку область боронити цілісність та суверенність незалежної України. 15 грудня 2023 року вірний військовій присязі, загинув у бою за нашу Батьківщину під час виконання бойових дій в районі села Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області.
– матросу Шеремету Михайлу. У лютому 2023 року іде захищати рідну країну від ворога. Відразу Михайла направлено на навчання до Англії на 2 місяці. А після – на передову. 21 серпня 2023 р., відданий Військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, за її свободу і незалежність під час виконання бойового завдання потрапив на міну. Він загинув на місці, прикривши товариша, врятувавши йому життя.
– молодшому сержанту Шидерову Сергію. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Сергій, не роздумуючи, став до лав захисників. Потрапляє до 30ї бригади піхотинців Житомирської області м. Нововолинськ. 20 жовтня 2023 року відданий Військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув від отриманих поранень в бою за Україну, під час виконання бойового завдання в районі м. Волноваха Донецької області.
– солдату Штиліку Максиму. 3 березня 2022 року Максим став до лав захисників. Спочатку потрапив до м. Болград на навчання, потім до військової частини А 7350, де сумлінно виконував свій борг перед Батьківщиною. 9 серпня 2023 року загинув при виконанні службового обов’язку по захисту територіальної цілісності та суверенітету України біля села Піски Конотопського району Сумської області.
Нагороди отримували матері, сестри, дружини та діти загиблих Героїв.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх, чиє життя забрала жорстока війна росії проти України.
Наприкінці заходу бажаючі відвідали міські кладовища та вшанували пам’ять Героїв, полеглих за Україну, покладанням квітів до могил загиблих захисників Арцизької громади.
«За свободу ми платимо надзвичайно високу ціну. Тому пам’ять про борців і їхню звитягу є найвищою цінністю для національної ідентичності. Маємо зробити все, щоб зберегти та зміцнити пам’ять про полеглих Героїв на багато поколінь вперед», – зазначили у міськраді.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
