У нацпарку на Одещині вже місяць тримаються тропічні птахи, що відносяться до вимираючого виду

Коровайка або блискучий ібіс – вимираючий вид тропічних водно-болотних птахів родини Ібісових і єдиний вид роду у фауні України. На даний час це єдиний вид сімейства Ібісових, поширений як у східній, так і у західній півкулі. Наразі коровайки вже понад місяць тримаються на мілководдях НПП«Тузлівські лимани», про що розповів співробітник нацпарку та еколог Іван Русєв, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Тут, на мілководді вони шукають поживу, протикаючи довгим і кривим, як шабля, дзьобом товстий шар мулу. У меню коровайок – рачки, молюски, водяні комахи, а також мальки риб. Дзьоб птаха оснащений чутливими дотикальними рецепторами, що дає йому змогу безпомилково відшукати та схопити здобич.
У результаті кільцювання коровайок, що гніздяться у дельті Дністра, відомим орнітологом Ігорем Щеголєвим у 70-80 роках ХХ сторіччя, було встановлено місце їх зимівлі в Західній Африці – у внутрішній дельті річки Нігер в республіці Малі.
«Ігор Щеголев є навіть занадто завзятим орнітологом, який за рідкісну невгамовність у плавнях Дністра, був прозваний «Камишевим котом» і наразі він створив свій сайт, де є всі його наукові праці», – зазначає Іван Русєв.

За словами еколога, ще порівняно нещодавно –у 70-х роках 20 століття, цей вид ібіса процвітав практично у всіх дельтах річок Євразії вздовж 46 градуса північної широти. У пониззі великих українських річок коровайка була одним з декількох наймасовіших видів водно-болотних птахів. У період розквіту чисельність коровайок у дельті Дністра налічувала до 1500 гніздових пар, а у дельті Дунаю – більш ніж 3000 гніздових пар. Однак останні декілька десятиріч чисельність цих дельтових птахів знизилася в десятки разів і залишається на такому низькому рівні.
Про каравайку згадує у своїй книзі «Робінзон Крузо» Данієль Дефо:
«Сидячи на схилі, я дивився, як багряне сонце спокійно йде за обрій, вдихав на повні груди чисте прохолодне повітря і слухав шум моря. Здалеку долинав крик квакви – птах полював на жаб; улаштовувалася на ніч у своєму гнізді коровайка, шаруділи в заростях чагарнику гризуни, лаялися папуги, стихли колібрі; і я був щасливий, що залишився живим».
Вид занесений до Червоної книги України, списків Бернської та Боннської Конвенцій, Угоди AEWA. Зустрічається в Європі, Азії та Африці.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – з допису Івана Русєва