У Чорному морі збільшується кількість риби та молюсків, однак еколог не радить зараз вживати деякі з них в їжу
Спостереження за міграцією атеріни в Одеській затоці заворожує так само, як вогонь, вода в річці або виття московитів на болотах у зв’язку з військовою операцією на Курщині. Таким висновком, зробленим під час монтажу відео, поділився з друзями та підписниками у Фейсбук голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Еколог каже, що такої кількості кефалі не бачив тут за всю історію спостереження з початку двохтисячних.
«Кефаль у Чорному морі – це щонайменше шість видів риби. Лобан – найбільша з них. Зараз ми спостерігаємо зграйку аборигена-сингля. Повсюдно зустрічається також дрібніший гостронос і вселенець пеленгас. Велика кефаль тримається обережно і не підпускає до себе зверху – необхідно пірнути і опинитися в одному горизонті або залягти на дні. Подивитися, як відблискує луска – чисте срібло. Мисливці використовують муляж кефалі й іноді годинами підстерігають свою жертву затримуючи подих на дні. Дуже цікавий і складний об’єкт для спортивного підводного полювання. Часто навіть будучи смертельно пораненою, риба виривається і стрімко несеться геть. Чорноморська кефаль дуже смачна промислова риба, яка завжди користувалася попитом у одеситів і гостей міста.
Барабуля чорноморська або султанка – донна риба з цікавою поведінкою. Постійно копається своїми вусами в ґрунті, піднімаючи хмари каламуті. У нашому Криму я зустрічав значно більших особин, в Одесі дрібнота, звісно. Однак, цього року чисельність промислової і дуже смачної султанки також звертає на себе уваг», – супроводжує описом викладене у соцмережі відео його автор.
Взагалі, за його словами, передосіннє море щедре на подарунки.
«Ось краб тягне загиблу від локального замору зеленуху. Важкі від пересичення баклани навіть лінуються літати. Рибалки підготували снасті для полювання на хижу ставридку та стрімкого, схожого на стрілу, саргана. Ну і звичайно відомий одеський бичок, котрий є збірною назвою для не меньше десяті видів донних територіальних риб. Бичкі у Одеській затоці також швидко відновлюють своі популяції після екоциду на Каховській греблі», – продовжує «рибний лікбез» фахівець.
А ще каже, що щільні зграї кефалі та султанки у відео мимоволі надають його розповіді гастрономічний нахил. Однак, факт виявлення в деяких гідробіонтах дуже високих концентрацій іонів важких металів пестицидів та інших токсичних речовин вказує на довготривали наслідки Каховськой диверсії.
«Цілорічний викид усього об’єму стічних вод останнім часом дуже ускладнює екологічну ситуацію вразливої Одеської затоці. Тому я б радив поки ще утриматися від уживання в їжу щонайменше місцевих мідій та рапанів», – попереджає читачів Владислав.
Однак тимчасова неїстівність чорноморських молюсків – неєдина проблема екології Північного Причорномор’я, на яку звертає увагу вчений. Зараз його ландшафт змінюють постійні згарища, які виникають внаслідок війни та масштабного потепління. Через це більша частина Одещини взагалі потрапляє в кліматичні умови напівпустелі. І тільки море значно помягшує мікроклимат Одеси, покращуючи циркуляцію повітря.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
