Цінні історичні пам’ятки з Аккерманської фортеці, що вважалися викраденими окупантами у Херсоні, знайшлися неушкодженими
Чотири заставні плити 15 століття з Аккерманської фортеці Білгород-Дністровського району, що вважалася вкраденими зрадниками та росіянами у Херсоні, знайшлися. Окупанти не встигли вивести ці історичні артефакти з Херсонського обласного краєзнавчого музею. Більш того, контакти з приводу цих пам’яток вийшли на рівень міністрів культури України та Румунії.
Такою радісною новиною на своїй сторінці в Фейсбуці поділився ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету, доктор історичних наук Андрій Красножон, інформує ІА «Юг.Today».
За словами міністра культури Румунії Лучіана Ромашкану, серед поганих новин, які війна в Україні передає світу, були й хороші звістки для румунської історії та культури.
Після бесіди в суботу з міністром культури України паном Олександром Ткаченком ми з великою радістю дізналися, що написи Штефана чел Маре (Стефана III Великого, – прим. ред.), були знайдені в Херсоні!
Вони вціліли, тож їх можна побачити на доданому фото.
На жаль, всі ікони музею в Херсоні були вкрадені російським агресором. Це культурний злочин, який повторюється навкруги, де перебуває російська армія.
Я обговорював з міністром Ткаченком можливість евакуації написів та інших артефактів до Румунії, щоб зберегти їх у безпеці до закінчення війни. Чекаємо на рішення українських чиновників, готові допомогти», – запевнив Лучіану Ромашкану.
Варто зауважити, що значення цих плит для науки загалом та історії Білгорода-Дністровського важко переоцінити. Але крім наукового, дані пам’ятки мають ще й ідеологічне значення. У 1942 році плити були вивезені з археологічного музею Одеси румунською владою. Після війни їх повернули, але через непорозуміння чомусь у Херсон.
«Нікому зі спеціалістів нове місце перебування плит відомо не було і вони вважалися загубленими назавжди. У 2013 році я випадково відкрив цю колекцію наново і розпочався новий період в історії вивчення їх текстів, що дав кардинально нові результати», – розповів історик Андрій Красножон.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
