До рук окупантів потрапили старовинні артефакти з Аккерманської фортеці
У Херсоні окупанти вивозять колекцію Обласного краєзнавчого музею, яка щодо античної та середньовічної епіграфіки дасть фору багатьом спеціалізованим музеям України. Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету, доктор історичних наук Андрій Красножон.
Саме в цьому музеї зберігалися чотири заставні плити 15 століття із фортеці Білгород на Дністрі. Значення цих пам’яток для науки загалом та історії Білгорода-Дністровського зокрема, важко переоцінити. Але крім наукового, ці плити мають ще й ідеологічне значення. Бо крадуть їх під час окупації не перший раз.
В 1942 році плити були вивезені з археологічного музею Одеси румунською владою, розповів історик. Після війни їх повернули, але, через непорозуміння, чомусь у Херсон.
«Нікому зі спеціалістів нове місце перебування плит відомо не було і вони вважалися загубленими назавжди. У 2013 році я випадково відкрив цю колекцію наново і розпочався новий період в історії вивчення їх текстів, що дав кардинально нові результати», – розповів Андрій Красножон.
За його словами цей період не припиняється й досі: Олександр Джанов, наприклад, нещодавно поставив питання прочитання в одному з них імені магістрату, який керував містом у 1440 році. Для точності епіграфічних досліджень треба мати справу з оригіналами, або їх якісними копіями, зазначає історик.
Такі наразі є. У 2016 році за ініціативою Андрія Красножона та за підтримки Віктора Андрєєнкова реставратори зняли форми з цих плит, за якими зробили виливки високої якості для експозиції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею та самої фортеці.
За підтримки тодішнього директора КП «Фортеця» Наталії Убейник копії цих плит були встановлені у їхні первісні ніші на стінах середньовічної твердині.
«І тепер, на жаль, лише ці копії доступні для подальшого вивчення дослідників. Самі ж форми незадовго перед війною були передані мною до фондів Національного заповідника «Софія Київська» за сприяння того ж таки Олександра Джанова. Як з’ясувалося, все робилося недаремно», – додав Андрій Красножон.
Історик впевнений, що колекцію Херсонського музею буде скоро повернено, а імена всіх посібників від науки увійдуть до історіографії, незалежно від їхніх статусів, звань, досягнень та національностей, як це сталося з вченими Королівської Румунії часів Другої світової, що переорали фонди музеїв Одеси.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
