Театр Ветеранів: побачити боротьбу України очима її захисників
Те, що людина пережила на війні – в окопі, під обстрілами та поруч зі смертю – іноді неможливо розповісти словами. Але про це можна написати. Зіграти. Показати залу – і таким чином відпустити. Саме з цього відчуття і народився Театр Ветеранів. Про це розповіли у пресслужбі 120 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, передає видання «Південь сьогодні».
Театр Ветеранів – це інноваційний простір психологічної реабілітації, започаткований відділом комунікацій Командування Сил ТрО ЗСУ (ТРО Медіа) спільно з київським Театром Драматургів. Усі співзасновники – ветерани, добровольці, які у лютому 2022 року долучилися до Сил територіальної оборони та брали участь в бойових діях.
Ідея створити такий театр народилася навесні 2024 року. І реабілітація була далеко не єдиною метою. За словами одного з засновників, ветерана та драматурга Максима Курочкіна, світ має бачити боротьбу України очима її захисників. Власне, це і стало творчим кредом нового театру. Адже хто, як не ветеран, людина, яка знає, що таке війна, зможе найкраще розказати про неї?
Це – не просто можливість проговорити свої відчуття і свій досвід. Це – боротьба за правду. За те, щоб війна залишилась в пам’яті людей такою, якою вона була насправді.
Саме тому в Театрі ветеранів не лише вчать грати на сцені, а й писати тексти і розповідати про себе. В цьому їм допомагають справжні професіонали – драматурги, актори, режисери, хореографи та психологи. Серед них – такі відомі митці, як драматурги Максим Курочкін, Анастасія Косодій, Ірина Гарець та Наталя Ворожбит, сценаристка та режисерка Марися Нікітюк, актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв, актриса Катерина Вишня Вишнева, хореограф Ольга Семьошкіна. Вони допомагають ветеранам розкритися, повірити в себе. І вразити глядачів.
Вже у перший рік в рамках Театру ветерани написали понад 35 п’єс. Деякі з них вже можна побачити на сцені. Серед них – «Військова мама» журналістки й бойової медикині Аліни Сарнацької – пронизлива історія про жінку, яка розривається між фронтом і материнством. Вистава «І в горі, і в радості» Максима Девізорова стилізована під казку, але заснована на реальних подіях: власній історії кохання і зради.
Найгучнішою постановкою стала власне бачення «Енеїди» Івана Котляревського, створена під керівництвом Ольги Семьошкіної. Прем’єра відбулася у лютому 2026 року на сцені київського Молодого театру, після чого вистава вирушила у всеукраїнське турне. На сцені – люди, які пережили важкі поранення, контузії та ампутації. Та, попри все, демонструють дивовижну силу і жагу до життя.
Досвід Театру Ветеранів виявився надзвичайно успішним. Причому настільки, що назріла потреба його масштабувати в рамках України. Вже цього року команда планує відкрити філії у Львові, Дніпрі та Чернівцях. Вистави театру вже виходять на міжнародні майданчики, де українські голоси особливо потрібні. А п’єси, написані ветеранами – стають частиною репертуару провідних українських театрів.
Та найголовніше – Театр Ветеранів довів: людині, яка пройшла крізь пекло, є що сказати. І якщо дати їй слово – її будуть слухати.
