Уродженець Болграду нагороджений орденом «За мужність» посмертно
З нагоди Дня журналіста Президент України Володимир Зеленський вручив державні нагороди українським працівникам медіа та членам сімей представників ЗМІ, які загинули внаслідок повномасштабного вторгнення росії.
Президент зазначив, що з 24 лютого через збройну агресію росії в Україні загинули 32 працівники українських та іноземних медіа. Президент поіменно згадав кожного з них; присутні вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
Серед тих, хто наближував нашу перемогу, але вже ніколи не зможе її побачити, і уродженець Болграду Максим Мединський. Заслуги Максима відмічено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Орден отримала його дружина Тетяна Мединська.
За інформацією сайту «Топор», 24 лютого, в перший день початку широкомасштабного вторгнення російських військ, лейтенант Максим Мединський прийшов до військкомату та був мобілізований до лав 95 окремої десантно-штурмової бригади на посаду заступника командиру підрозділу з морально-психологічного забезпечення.
Максим закінчив школу-ліцей у Болграді, а згодом Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка.
Молодий, талановитий, сповнений енергії та планів хлопець захищав Україну на сході ще у 2014 році. І вирішив знову повернутися на фронт у лютому 2022 року.
«Якщо знову розпочнуться активні бойові дії, я, звісно, повернуся на війну. Цілком готовий зробити це будь-якої миті. Доведеться розібратися з роботою, домашніми питаннями і вперед. Боятися нормально, перейматися рідними теж. Але не піти не можна. А як інакше? Хто має це зробити? Завжди є що втрачати. Але важливо не лише боятися втрат, а й захищати своє. На жаль, можливість загострення – це не нагальна ситуація, а та реальність, в якій ми живемо», – написав він.
Побратими розповідають, що у бойовій групі, що складалася головним чином з мобілізованих вояків, які входили до складу резерву першої черги, тобто мали бойовий досвід участі в АТО, Максим відрізнявся особливою сміливістю, позитивним настроєм та впевненістю в Перемозі. Він постійно підбадьорював своїх товаришів, робив все, щоб підтримувати високій морально-бойовий дух підрозділу, в перервах між боями інформував про події в державі та на фронті.
На жаль 29 квітня, в районі населеного пункту Курулька Барвінківського району Харківської області, під час жорстокого артилерійського обстрілу Максим отримав осколкове поранення, несумісне з життям.
