Росія почала нищити рибну галузь Одещини ще до початку повномасштабної війни
Розв’язана росією війна поступово знищує рибну галузь Одещини. Проте екосистеми Чорного й Азовського морів зазнали негативного впливу ще до повномасштабного вторгнення рф на території України.
Таку думку висловив професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», викладач курсу «Екологічна економіка» Євген Хлобистов, яка наводиться в публікації видання «Радіо Свобода», інформує ІА «Юг.Today».
«В морі є свої особливості. В Чорному морі, наприклад, велика кількість гідролокаційних установок, сонарів, що дійсно впливають на дельфінів. Їх стало настільки багато через військові дії, через все, що пов’язано з навчаннями військовими. Це не сьогодні сталося, а ще десь з 2018 року. Росія почала на теренах окупованого Криму активно проводити військові навчання. Вже тоді помічалися великі проблеми з іхтіофауною, з рибами, морськими біоценозами», – пояснив професор.
Скорочується також і різноманіття риби у морях, каже експерт. Втім, це пов’язане не тільки з війною.
«Сьогодні це фактично (скорочення кількості) шпрот, хамси, тюльки – три риби, які становлять 90% всього вилову, який є на сьогодні в Чорному морі. Хоча фактично вилов припинений на узбережжях України, але він не припинений біля тих держав, які не беруть участі у військових діях. Це Туреччина, Грузія, з іншого боку Болгарія. Там вилов продовжується, але різнобарв’я скоротилося. Це проблеми, які були пов’язані з екологічними факторами, зміною якості води в цілому в Чорному морі, місцями це був перевилов риби, який призвів до такої диспропорції», – зауважив Євген Хлобистов.
За його словами, через війну немає можливості відстежувати стан Чорного й Азовського морів.
«Війна нам дала нові виклики. По-перше, це загибель кораблів, розлив нафтопродуктів, вибухи. Звісно, що акваторія Чорного моря поблизу України зазнає величезних втрат через такі екологічні фактори, які спричинені військовими діями, але, на жаль, у нас на сьогодні немає можливості це коректно відстежувати», – каже експерт.
Вчений констатує: єдине, що залишається – аерокосмічне зондування та супутникові знімки. Через них фахівці можуть бачити ці розливи нафтопродуктів. Проте експерт має сумніви, що після війни вдасться швидко відновити біорізноманіття, яке було у морях раніше.
«Збитки без сумніву є, проблеми дуже серйозні й, швидше за все, обсяг і глибину цих проблем ми побачимо після завершення військових дій. Навіть не можна порівнювати Другу світову війну і сьогоднішню війну. Зовсім інші вибухові системи, зовсім інша якість суден, інші можливості, вони значно збільшились», – наголосив професор.
Євген Хлобистов повідомив, що після Другої світової війни теж не було проведено досліджень.
«Єдине, що можемо бачити, – це зміни в кількості вилову риби. Вони відбувалися, але протягом десяти років вилови відновилися, і вони були ті ж самі, як до війни. Тобто середовище самовідновлювалося тоді. У мене є сумніви, що таке ж відновлення буде швидким і чи зможемо ми взагалі відновити те біорізноманіття, яке було у нас до початку війни», – резюмував професор.
Варто додати, що на початку березня Державне агентство меліорації та рибного господарство відзвітувало, яких збитків зазнала галузь внаслідок збройної агресії рф протягом 2022 року.
Так, за результатами аналізу статистичних показників, проведеного Держрибагентством спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) та опитувань суб’єктів рибного господарства, загальні збитки рибної галузі у 2022 році оцінюються в 47 мілійонів доларів. У промисловому рибальстві значну частку складають втрати, пов’язані із забороною рибальства внаслідок введення в Україні воєнного стану – ідеться про суму 17 млн 700 тисяч доларів. Збитки, що пов’язані із пошкодженням рибопромислових потужностей, склали 7 млн доларів, а виробничих потужностей – 700 тисяч доларів.
У повідомленні Держрибагентства також сказано, що окупанти продовжують знищувати умови життя та чисельну кількість риби, руйнуючи, зокрема, й багаторічні результати масштабних зариблень та заходів з охорони водних біоресурсів. На початку січня цього року внаслідок обстрілу російськими військовими прибережної частини Херсону та акваторії річки Дніпро зафіксовано масове знищення товстолоба. Розраховані рибоохоронцями збитки склали орієнтовно 390 млн грн.
У середині січня внаслідок значного зниження рівня води у Каховському водосховищі масово загинули водні біоресурси, що є прямим ризиком зриву весняного нересту у цій водоймі. Зниження рівнів води відбулося через пошкодження запірних шандорів Каховської ГЕС у результаті обстрілів російської армії. Збитки, завдані рибному господарству, складають близько 107 млн грн. Загалом протягом минулого року промисловими рибалками у водоймах України було виловлено понад 10 тисяч тонн водних біоресурсів, зазначають у відомстві.
Промисловий вилов морських видів (рапани, тюльки, бичків, шпрот, креветки та інших), які становили значну частку промислу у попередні роки, торік знизився до мінімуму. Українська морська риба наразі фактично стала недоступною, а її замінила імпортна рибна продукція.
Промислове рибальство в Азовському та Чорному морях фактично заблоковане, за винятком певних ділянок у межах Миколаївської та Херсонської областей. Внаслідок цього у Чорному морі добуто лише 75 тонн водних біоресурсів (це менше 1% у порівнянні з 2021 роком), а в Азовському (ще до початку повномасштабного вторгнення Росії) – 24 тонни (це 0,5% у порівнянні з 2021 роком).
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ, головне фото – ілюстративне
