Резонансна операція СCО на півдні: військові про знищення підполковника рф та знайдені «трофеї» від окупантів
Перші спроби форсувати Дніпро на Херсонщині ЗСУ почали робити ще наприкінці 2022 року: коли окупанти залишили правобережжя, українські війська намагалися встановити контроль над заболоченими островами посеред річки. Активні дії на цьому напрямку продовжились навесні 2023-го. Щоправда, їх суттєво загальмувало затоплення через підрив дамби Каховської ГЕС. Проте Сили оборони не відмовились від своїх намірів — у серпні того ж року з’явилися повідомлення про створення кількох лівобережних плацдармів, один з яких був біля села Козачі Лагері… Детальніше про те, як група Сил спеціальних операцій захопила в окупантів купу списків, мап та паролів й знищила підполковника російської армії, повідомив пресофіцер Центру рекрутингу ССО ЗСУ Дмитро Шаповал, передає видання «Південь сьогодні».
Довідка. Козачі Лагері — село в Каховському районі Херсонської області, розташоване на лівому березі Дніпра, поблизу річки Конка. До війни тут проживало близько 4 тисяч осіб. Через свою географічну позицію населений пункт відігравав важливу роль у контролі над логістичними маршрутами між окупованими територіями півдня країни.
Передісторія. Спеціальні дії для створення плацдармів на лівому березі
8 серпня 2023 року українські підрозділи на кількох швидкісних катерах десантувались, у районі Козачих Лагерів і Кринок. Російські війська контролювали цю територію ще з 2022 року та створили значну систему укріплень, але в результаті блискавичної атаки вдалося вибити російський батальйон із берегових позицій і закріпитися на зайнятих територіях. Важливу роль у цьому відіграли підрозділи Сил спеціальних операцій, які ефективно діяли малими групами, проводили розвідку та координували артилерійські удари.
У подальшому на цій ділянці спецпризначенці за підтримки артилерійських та мінометних підрозділів, а також безпілотників провели низку успішних десантних операцій, створивши плацдарм на лівому березі.Це дозволило чинити постійний тиск на російське угруповання «Днепр», яке налічувало близько 80 батальйонних тактичних груп.
Основною стратегічною метою операцій було створення умов для перерізання ключових логістичних артерій противника. Головним об’єктом вважалася траса Олешки — Нова Каховка (Т2206), яка простягається у кількох кілометрах від узбережжя і є важливою для перекидання підкріплень та постачання боєприпасів російським військам. На сході вона переходить в трасу М-14, що веде на Мелітополь.
Перекриття цієї дороги значно ускладнило би маневри окупантів на Херсонщині та обмежило їхні можливості в обороні.Водночас дії в цьому регіоні виконували не лише тактичну, а й стратегічну роль — змушували рф час від часу перекидати війська із Запорізької області, послаблюючи інші ділянки фронту.
Важливість островів в логістиці і паніка окупантів
Якщо на сході українські військові б’ються за кожну посадку, то на Херсонщині — за кожне болото, частину плавнів та клаптики островів. Таких на Дніпрі чимало, і вони відіграють дуже важливу роль у логістиці. За словами бійців, володіння ними на цій ділянці фронту означає буквально все — оглядовість і контроль над річкою, місце для закріплення, локація для зберігання провізії, пункт для евакуації поранених тощо.
Операція, про яку розповів розвідник 144-го центру ССО, молодший сержант на псевдо Чех, відбулася наприкінці вересня — на початку жовтня 2023 року на одному з таких островів біля села Козачі Лагері.
Чех — киянин, у 2014 році пішов в АТО добровольцем, після демобілізації навчався в Академії внутрішніх справ, працював у поліції особливого призначення, в охороні об’єктів, з початком повномасштабного вторгнення пристав до лав Сил спеціальних операцій, учасник бойових дій на Херсонщині й Донеччині.
Острови, що раніше були першою лінією оборони на лівому березі, по суті, перетворилися на буферну зону, де росіяни під тиском українських розвідувальних груп та артилерії, що працювала з висот правого берега, почали втрачати позиції одну за одною. Ця зона вперлася в межі кількох населених пунктів Херсонщини, серед яких були і Козачі Лагері.
Друга лінія оборони, завглибшки до 15 км, зазвичай створюється для того, щоб маневрувати та певною мірою виснажувати супротивника і таке інше. Утім, в окупантів подібних планів і близько не було.
«Вони нічого не могли зробити з цією буферною зоною, окрім як обстрілювати її з мінометів і градів, постійно скидати на неї КАБи. За одну ніч було 15 штук! — пригадує Чех. — Утім, погодьтеся, це ж неефективно. Одна справа, коли знаєш, що на плацдармі є скупчення підрозділів, артилерії, танків, інша річ — коли там, приміром, десяток спецпризначенців тримають якусь ділянку, а потім звідти зникають, змінюють позицію або повертаються на правий берег. І хтозна, чи є вони там ще чи вже їх немає. Противник, постійно перебуваючи в інформаційному вакуумі, тому і панікував — регулярно відправляв свої загони в невідомість…»
Знищення командира штурмовиків і трофеї у схронах
«Бійці Сил спеціальних операцій отримали в останніх числах вересня 2023 року завдання: десантуватися з правого берега на острів, розвідати обстановку в районі ворожих позицій «Рубін», після чого відтягнутися до протоки, що тягнеться від озера до Дніпра, окопатися і не дозволити ворогу прорватися до «великої води», — розповідає Чех. — Водночас через цей плацдарм наша морська піхота мала заходити в район Кринок.
Зазвичай в тому районі працювали групами по 7—8 бійців, четверо йшли в розвідку, решта — прикривали. Схема така: знаходили ворожий секрет, наводили артилерію, та працювала, хлопці після того зачищали. Часто бувало, росіяни відступали, кидали зброю, майно, ми підбирали.
Утім, цього разу пішла посилена група — з 14 бійців. Після ретельно проведеної аеророзвідки підійшли до «Рубіну», який виявився покинутим ворогом, тихо зняли розтяжки, підірвали «озеемки» (ОЗМ-72 — осколкова загорожувальна міна — прим.), здійснили всі необхідні заходи і повернулися на свою патрульну базу — «Акацію». Це було 3 жовтня. А наступного ранку сталося непередбачуване…
Погода була досить прохолодною, дощило, дошкуляв поривчастий вітер. Листя з дерев вже опали, маскуватися в секретах було не так просто. Та ще й місцевість тут проклята — болотяна, зрадлива. Зайвий рух у бік — і ти в пастці.
Приблизно о сьомій ранку на наші позиції несподівано вийшов ворожий загін. Наші хлопці швидко зорієнтувалися й працювали чітко: підірвали загорожувальні «клеймори» (американські протипіхотні міни спрямованого ураження — прим.) та накрили ворога шквалом вогню, пустивши в хід весь свій арсенал — автомати М4А1 та кулемети Minimi, ручні гранатомети М320.Від несподіванки ворог розгубився…
Під час вогневого контакту було знищено двох росіян, серед яких — командир загону, підполковник. Він отримав смертельне поранення в голову. Решта втекла. Коли бій стих, наша група почала прочісувати територію і знайшли схрони. Зокрема, альпіністський рюкзак, де виявили купу важливих документів — списки усього особового складу, позивні, номери жетонів, мапи з маршрутами, дані позицій, паролі. Увесь цей скарб командування віддало потім до контррозвідки. А ще ми захопили амуніцію, зброю, набої. Операція виявилася вельми урожайною. Отже, зібравши трофеї, рушили до русла, яке мали утримувати…»
Із повідомлення сайту potery.net від 9 жовтня. «Командир батальйону 26-го полку (в/ч 12267) 70-ї мотострілецької дивізії 40-го армійського корпусу Ігор Мєшков загинув під селом Козачі Лагері Херсонської області України». У той же час росіяни у своїх соцмережах підтвердили, що Мєшков, колишній командир батальйону «БАРС-12», був убитий у ході стрілецького бою, коли очолюваний ним штурмовий загін намагався відбити захоплені позиції.
Про це свідчать кадри з тілом офіцера, що опублікували деякі українські Telegram-канали. Також було зазначено, що його загибель стала значущою подією, оскільки українським військовим вдалося захопити важливі документи — списки, засоби зв’язку та паролі. Ця подія деморалізувала російські війська та змусила їх посилити заходи в районі Козачих Лагерів. Водночас українські підрозділи продовжували розширювати плацдарм, утримуючи позиції попри масовані контратаки ворога.
У протоці накрили дев’ять човнів з орками
«За річкою Конка в Козачих Лагерях орки облаштували свої позиції прямо на городах і в хатах фермерів, — продовжує Чех. — Ба більше, організували сітку траншей та потаємних ходів, аби оперативно пересуватися між будівлями. Утім, тоді ми туди не пішли, організували дорозвідку…
У свою чергу ми контролювали протоку до ротації, нейтралізуючи будь-які ворожі дії. Була історія, наш дрон вів їхній човен, скоригував вогонь мінометників, і ті з 82-міліметрової накрили його прямим влучанням — сім орків пішли на корм рибам. Усе це відбулося на наших очах — якраз тримали на острові кругову оборону, організувавши її на спостережних пунктах у трійках з оглядом на 360 градусів. Так от, таких човнів, набитих орками, у тій протоці за перебування нашої групи накрили дев’ять штук! Пощипали ми тоді їх добряче…»
Наприкінці жовтня 2023 року російське керівництво змінило підхід у діях на Херсонщині. Новим командувачем угруповання на цьому напрямку став генерал Михайло Теплинський, який отримав завдання ліквідувати українські плацдарми. Проте реальні можливості росіян у цьому регіоні залишалися обмеженими через їхній брак ресурсів та постійні маневри ЗСУ.
Без перебільшення, події біля Козачих Лагерів стали важливим етапом у загальному контексті протистояння на цьому напрямку, демонструючи ефективність української армії і Сил спеціальних операцій зокрема у веденні складних бойових дій та використанні сучасних тактик війни.
5 центр рекрутингу ССО
сайт https://sofua.army/
facebookhttps://www.facebook.com/sofua.army/
instagramhttps://www.instagram.com/sofua.army/
telegram канал https://t.me/recruiting_sofua/
Телефон: 0800357174
Адреси офісів ССО Рекрутинг:
Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1.
Дніпро, проспект Олександра Поля, 2.
Хмельницький, вул. Соборна, 16. ЦНАП.
Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 53/35.
