Про лікаря з Одеси, який став Народним міністром в уряді УНР
Батько відомого геополітика Юрія Липи, Іван Львович Липа (1865–1923) – видатна постать українського відродження кінця ХІХ – початку ХХ століття. В Одесі та на її околицях він був не лише успішним лікарем, а й ключовим фундатором української культури та державності. Його діяльність, часто підпільна і завжди просвітницька, зробила його «більше, ніж просто лікарем на Одещині». Про це у Фейсбук пишуть історики Українського інституту національної пам’яті в Одесі, передає видання «Південь сьогодні».
Іван Липа, будучи висококваліфікованим земським лікарем, своє професійне покликання бачив у служінні простому народу, що дозволяло йому також вести активну національно-просвітницьку роботу. Його діяльність на селі була фундаментом для його політичних ідей.
Іван Липа тривалий час працював на посаді земського лікаря у Липецькому (нині Подільський район), де його робота була спрямована на боротьбу з епідеміями та підвищенням санітарної культури серед селянства. Це дало йому глибоке розуміння потреб українського народу.
Одним із найяскравіших прикладів його відданості було заснування лікарні у селі Дальник (нині Одеський район). Цей медичний заклад, створений його зусиллями, став не лише центром лікування, а й місцем, де серед персоналу та пацієнтів поширювалася українська мова та просвіта. Для нього лікування селянина було нерозривно пов’язане з пробудженням його національної свідомості.
Разом із Миколою Міхновським та іншими однодумцями, Липа став співзасновником цієї першої на Наддніпрянщині політичної організації, що відкрито проголосила метою самостійну Українську державу.
Липа організовував видання та розповсюдження української літератури, нелегально борючись із цензурою. Його книжки та брошури, що таємно поширювалися через мережу медичних та просвітницьких контактів, відіграли вирішальну роль у пробудженні національної свідомості півдня України.
З початком Української революції 1917 року Іван Липа перейшов від лікарської практики до прямого державотворення.
У 1919 році він обіймав посаду Народного міністра віросповідань в уряді УНР, де боровся за духовну основу нації – автокефалію Української православної церкви.
В останні роки життя виконував важливі дипломатичні доручення, працюючи в Польщі та Румунії.
Іван Липа залишив по собі значний літературний доробок, зокрема «Тринадцять притч», що слугували моральним компасом для нації. Його життя, розділене між лікарською курткою та державницьким універсалом, безпосередньо вплинуло на світогляд його сина, Юрія Липи, який став видатним українським геополітиком.
Іван Липа, одесит за духом, був не просто лікарем, що лікував тіла, а фундатором, який будував свідому українську націю з півдня. Від заснування лікарні в Дальнику до створення ідеології самостійності – його життя є яскравим прикладом жертовності та поєднання служіння людям і нації.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
