Посухи стають новою «нормою» для України, зокрема для Одещини: як адаптуватися до змін
Щорічно 17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Цей день нагадує: прісна вода – не безкінечний ресурс, а родючі ґрунти перетворюються на безцінний скарб, якого стає все менше у світі. За прогнозами ООН, до 2050 року посуха може вразити понад три чверті населення світу. А кількість і тривалість посух з 2000 року зросла на 29% у порівнянні з двома попередніми десятиліттями. У період з 1998 по 2017 рік посухи спричинили глобальні економічні збитки на суму близько 124 мільярдів доларів США. Про це пише Всесвітній фонд природи WWF-Україна, передає видання «Південь сьогодні».
Екологи WWF-Україна зауважують, що для України ця проблема набуває особливої актуальності. Попри свою світову славу «житниця» з родючими чорноземами, країна стикається з реальною загрозою опустелювання та посиленням посух. Через зміну клімату наша країна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів. Ситуація значно погіршується через повномасштабне вторгнення росії, що спричиняє стрімке збільшення ерозії, забруднення та зневоднення ґрунтів, а також руйнує критичну водну інфраструктуру.
Опустелювання та посухи становлять одні з найбільш тривожних глобальних процесів деградації навколишнього середовища, що загрожують сталому розвитку та здатності людства виживати в багатьох регіонах світу. Ці явища призводять до втрати родючих земель, зниження біорізноманіття, зменшення водних ресурсів та погіршення умов життя для мільйонів людей, особливо в сільських районах.
За даними ООН, сьогодні у світі деградовали вже п’ята частина всієї суші – це понад 2 мільярди гектарів. Із них більше половини – сільськогосподарські землі, які мали б давати нам їжу. Щороку ми втрачаємо понад 12 мільйонів гектарів через опустелювання. При цьому майже 95% продуктів, які ми їмо, залежать від стану ґрунту. Щороку світ втрачає 24 мільярди тонн ґрунту, що напряму б’є по врожаях і економіці.
- Опустелювання – це процес, коли родючі землі поступово деградують і втрачають свою родючість. Це не обов’язково поява справжньої пустелі, але земля дійсно «вмирає» – втрачає вологу, структуру та живі організми. Серед основних причин опустелювання: вирубка лісів (знеліснення), надмірне розорювання і перевипас худоби, нераціональне зрошення, посухи та ін.
- Посуха – це тривалий період, протягом якого спостерігається значна нестача або повна відсутність опадів (дощу, снігу). Це явище супроводжується підвищеними температурами повітря та низькою вологістю. Внаслідок посухи знижуються запаси вологи в ґрунті, що негативно впливає на рослинність, сільське господарство та доступність води для споживання.
Ці два явища тісно пов’язані, адже посуха є однією з головних причин опустелювання.
В умовах зміни клімату посухи стають частішими, а опустелювання – загрозою навіть для країн, які раніше з цим не стикалися, зокрема й для України (особливо південних областей).
2024 рік був найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень (тобто з кінця 19 століття) – і не тільки для України, а й для всієї планети. Ба більше, швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи.
Дані Українського Гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47-0,59°С/10 р., а в північній півкулі та Європі – 0,34 і 0,47°С/10 р. відповідно.
Україна є однією з найбільш інтенсивно розораних країн не лише Європи, а й світу: орні землі займають 54% її території. У деяких районах Херсонської та Запорізької областей цей показник перевищує 90%. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, близько 58% українських земель зазнають деградації, а 20% – забруднення. Серед причин – зміна клімату та військові дії.
Спостерігається дефіцит опадів та збільшення тривалості бездощового періоду. Минулий рік додав нових доказів кліматичних змін. Один із найпомітніших – зміщення сезонного розподілу опадів: у літній період їх кількість різко скорочується. Водночас зростає не лише кількість днів із високими температурами, а й тривалість періодів безперервної спеки. Це призводить до активнішого випаровування вологи з поверхні грунту та водних об’єктів. Літні дощі, якщо й випадають, перетворюються на короткочасні зливи. Але така волога не встигає вбиратись у пересохлу землю: вода швидко стікає з поверхні, не поповнюючи запаси ґрунтових і підземних вод.
Усе це спричиняє глибоку посушливість, обміління річок і зниження рівня вологи у ґрунті – і ми вже бачимо наслідки цього в багатьох регіонах України.
Проблема опустелювання проявляється переважно в областях степової зони.Південь України включено до регіонів з дуже високим рівнем вразливості до опустелювання. Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська області – ці регіони найбільше постраждали від посух, що знищили десятки тисяч гектарів посівів. Тенденції до збільшення тривалості та інтенсивності посух спостерігаються також у центральних та північних регіонах України, де раніше такі явища не були проблемою.
Очікується зниження доступності води по всій країні, що посилить проблеми з водопостачанням та сільським господарством.
При цьому Україна має один із найнижчих серед європейських країн показників забезпеченості власними водними ресурсами – лише одна тисяча кубометрів місцевого стоку на одного жителя, тоді як, наприклад, у Канаді цей показник становить 94,3 тис. куб. м, США – 7,4 тис. куб. м, Німеччині – 1,9 тис. куб. м. Забезпеченість місцевими водними ресурсами по окремих областях країни відрізняється майже в 60 разів: від 0,14 км3/рік у Херсонській області до 7,92 км3/рік – у Закарпатській.
«Основною рушійною силою цих процесів є глобальне потепління (тривале підвищення середньої температури Землі), що, в основному, зумовлено антропогенними викидами парникових газів. Спалювання викопного палива (вугілля, нафти, газу) призводить до викидів парникових газів (вуглекислого газу, метану тощо) в атмосферу.
Ці гази створюють «ковдру» навколо Землі, затримуючи тепло і спричиняючи підвищення глобальної середньої температури. Україна, як і інші регіони світу, відчуває на собі наслідки цього процесу. Як наслідок, збільшення атмосферного випаровування через підвищення температури призводить до посилення посух в усьому світі», – пояснює керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
План управління посухами – програма заходів запобігання і пом’якшення посухи від WWF-Україна
WWF-Україна наголошує на важливості розробки ефективних заходів для зменшення негативного впливу посух на річкові екосистеми.
На основі аналізу європейського досвіду та практичних рекомендацій, Всесвітній фонд природи WWF-Україна сформував власне бачення Плану управління посухами (ПУП) – стратегічного документу, що має на меті запобігати або мінімізувати наслідки посух для водних ресурсів, довкілля, економіки та населення.
У межах цієї ініціативи WWF-Україна окреслив ключові заходи пом’якшення негативного впливу посух:
- Системи раннього виявлення, як-от моніторинг посух, допомагають аграріям і державним органам вчасно помічати загрозу та швидше реагувати на неї. Завдяки цьому можна краще підготуватись до посушливих сезонів і зменшити втрати.
- Серед заходів, що можуть значною мірою знизити негативний вплив посух – зелена інфраструктура. Зокрема, заходи з відновлення заплав і водно-болотних угідь, які можуть накопичувати воду в періоди інтенсивних опадів.
- Іншим альтернативним рішенням є повторне використання води для зрошення або промислових потреб.
- Збір та використання «сірої» води. Поширення практики збору «сірої» води (вживаної в будинках у ванних кімнатах, крім туалетної) для подальшого використання в господарських цілях (для туалету, поливу).
Наразі WWF-Україна розроблено два проєкти ПУП: для суббасейну Тиси, а також для суббасейнів річок Прут та Сірет. Даний документ не є остаточним планом, оскільки законодавчо наразі навіть не передбачено його розробку. Однак він слугує підготовчою роботою, фундаментом для створення повноцінного документу з управління посухами.
Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.
Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го діє як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Робота фонду набуває різноманітних форм – проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Діяльність стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.
Напрям «Вода» WWF-Україна має на меті повернення до природного стану прісноводних екосистем України, що призведе до покращення здоров’я населення та відновлення біорізноманіття. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та забезпечення дружніх до довкілля підходів в гідроенергетиці. Ще один фокус уваги — на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
