Пам’яті колишнього начальника Ізмаїльського прикордонного загону Ігоря Момота та його побратимів, які героїчно загинули дванадцять років тому

13:35 11/07/2026

У ніч з 10 на 11 липня 2014 року поблизу населеного пункту Зеленопілля російська реактивна артилерія зі своєї території завдала потужного удару по позиціях українських військ. Внаслідок обстрілу загинуло 7 прикордонників – генерал-майор Ігор Момот, старший сержант Василь Поляков, старший сержант Анатолій Луцко, сержант Олег Глушак, солдат Дмитро Сирбу, солдат Вільгельм Штолцель, солдат Павло Лазаренко. Про трагічні події нагадали у Державній прикордонній службі України, передає видання «Південь сьогодні».

Коли у 2014 році ситуація на українсько-російському кордоні швидко погіршувалася, Ігор Момот сформував мотоманеврову групу Навчального центру підготовки молодших спеціалістів ДПСУ. Як керівник групи, з березня по липень 2014 року забезпечував виконання завдань у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. За лічені дні Ігор Федорович створив ефективний бойовий загін, який вчасно реагував на диверсійні дії противника. У червні 2014 року до пункту пропуску «Довжанський» прибуло понад дві сотні бойовиків так званої лнр. Терористи вимагали звільнити затриманого керівника самопроголошеної луганської республіки Болотова. Ігор Момот вийшов до озброєного натовпу з гранатою без запобіжної чеки. Понад три години він, ризикуючи життям, стримував нападників. Так йому вдалося виграти час і дочекатися, доки на допомогу прийдуть резерви. Бойовики змушені були відступити, але, розлючені невдачею, вони оголосили винагороду за голову Ігоря Момота.

Використовуючи бойовий досвід, Ігор Федорович також організовував розвідувальні дії. Момот особисто виявив та знищив засідку терористів, озброєних кількома установками ПЗРК «ігла» і таким чином забезпечив виконання завдання. У районі населеного пункту Дмитрівка бойова група під керівництвом Ігоря Федоровича захопила блокпост терористів. Але противник мав намір повернути втрачену позицію й на допомогу бойовикам вийшла колона з території рф. Завдяки вмілому командуванню та злагодженості прикордонники захопили двох ворожих звʼязкових, які були помічниками терористів, на прізвиська Бес і Стрелок. Противнику було завдано істотних втрат. Група Момота, виконавши завдання, цілою та неушкодженою повернулася до місця дислокації. Бойовики не переставали відстежувати позиції та пересування групи воїнів-прикордонників на чолі з Ігорем Момотом. Знищення цього підрозділу та його керівника стало для загарбників пріоритетним завданням.

11 липня 2014 року на ділянці Луганської області поблизу населеного пункту Зеленопілля Ігор Момот і мотоманеврова група були на позиціях опорного пункту українських сил. Вимогливість та досвід бойових дій Ігоря Федоровича допоміг врятувати багато життів. Але своє життя командир не зберіг. Він вимагав, щоб підлеглі добре окопувались – це берегло їх від ворожих куль та осколків… Побратими пригадують, що тієї ночі полковник Момот майже не спав. Над ранок приліг в наметі – не в окопі, не на землі, а – на тапчан – через проблеми зі спиною. О 4:30 ранку агресор завдав підступного удару по позиціях ЗСУ та прикордонників з РСЗВ БМ-21 «Град». Під час цього обстрілу Ігор Момот зазнав уламкового поранення, не сумісного з життям. Того дня разом з Ігорем Федоровичем загинули прикордонники Дмитро Сирбу, Вільгельм Штольцель, Павло Лазаренко, Олег Глущак. А за 25 кілометрів від Зеленопілля – під Довжанським, обірвалося життя ще двох прикордонників – сержанта Василя Полякова та старшого сержанта Анатолія Луцка. Прикордонники йшли на допомогу військовослужбовцям ЗСУ, та, на жаль, загинули.