Одесити повезли до Німеччини виставу російською мовою з Дідом Морозом та Снігуронькою
Про те, який «сюрприз» очікував глядачів, на своїй сторінці в Фейсбук розповіла співробітниця європейської виробничої компанії Юлія Драган. Вчора, 15 грудня, авторка відвідала новорічну виставу, яку, за її словами, привезла театральна трупа з Одеси, що влаштовує гастролі містами Німеччини, передає видання «Південь сьогодні».
У запрошеннях, надрукованих німецькою, вистава позиціонувалася як можливість «відчути шматочок дому/батьківщини». Спектакль був призначений для діток 3-10 років.
«Діти прийшли ошатно вбрані, з гарним настроєм, в очікуванні дива; бо прийшли на зустріч з ….. тадам – з «Дєдом Марозом і Снєгурачкой». Насторожило мене те, що ще на вході до початку вистави на весь зал лунало «новый год к нам мчится, скоро всё случится». Під цю пісню ще я танцювала в школі в 95-му році. Вистава була російською мовою», – написала Юлія.
Жінка також опублікувала свої розмірковування щодо того, на яку аудиторію розраховували організатори.
«За логікою продюсерів, щоб залучити більше глядачів, вони розраховували на російськомовних колишніх переселенців з Казахстану і росіі 90-х? Альо! Цим людям вже по 50 років!
Якщо глядачі – діти 3-10 років, то це 90% українські біженці від війни, які тут з 2022 року. В Німеччині їх 1,2 млн.
То чому ж вистава російською? Невже новорічна казка стала б гіршою, якби діти її переглянули українською?
Бог з ним, скептики, які досі вважають «какаяразніца»? Лише для чого навʼязувати 3-4 річним дітям ваші стереотипи 70-х: «Потолок лєдяной, дверь скріпучая», або «возьмі мєня, олень, в свою страну олєнью»? Для чого?» – питає авторка.
Прочитати пост Юлії повністю можна за посиланням.
Ми ж зазначимо, що в публікації не вказано назву театру, який представляє російськомовна трупа. Але з’ясувати це після розголосу в соцмережах буде не важко.
Цікаво інше. Чи єдина це трупа, яка гастролює Європою під приводом «нагадати українським біженцям про їхню Батьківщину», але при цьому влаштовує спектаклі мовою ворога? Адже, як не крути, російськомовна публіка, яка після розвалу радянського союзу втекла до «буржуїв», – це дуже велика діаспора, що, в силу обставин, добре володіє саме російською мовою. І діаспора платоспроможна, готова щедро платити за «ностальгію». Але чому цю «ностальгію» їм презентують люди, рідні яких зараз вимушені ховатися в бомбосховищах? Чи патріотизм патріотизмом, а грошики краще душу гріють?
Діана ГЕРГІНОВА
