На півдні Одещини порахували водо-болотних птахів: де пернатих виявилося найбільше

Починаючи з 2004 року на Азово-Чорноморському узбережжі за програмою Регіонального орнітологічного моніторингу щорічно проводяться серпневі обліки водо-болотних птахів. До 2014 року ці заходи відбувалися на територіях від Кубані до Дунаю, а після – від Білосарайської коси Азовського моря до Дунаю. Повномасштабне вторгнення рф скоротило територію обліків до водно-болотних угідь НПП «Тузлівські лимани» і частини Дунайського біосферного заповідника. Про те, як цьогоріч рахували пернатих на Одещині, на своїй сторінці в Фейсбук розповіли екологи Нацпарку, передає інформаційна агенція «Юг.Today».

Традиційні обліки науковці Нацпарку та заповіднику провели 12-14 серпня. За три дні досліджень екологи подолали понад 400 кілометрів, з яких у межах Дунайського біосферного заповіднику – 70 кілометрів і у межах Тузлівських лиманів – 176 кілометрів. Всього нарахували 100 376 особин 66 видів водно-болотних птахів.

За їхніми словами, особливістю поточного року стало те, що через високий рівень води у Тузлівських лиманах майже всі скупчення птахів знаходилися у другорядних лиманах, де сформувалися мілководдя з великою кількістю доступного корму для птахів і гарними захисними умовами.

Лиман Джантшейський традиційно став прихистком для гусеподібних і лисок. Лебедів-шипунів, гусок сірих, галагазів, крижнів, нерознів, чирянок малих та великих тут налічили від декількох десятків до декількох тисяч. На їхньому фоні виокремлювалося скупчення із 154 огарів.

На Румунській дамбі окрім вже звичних фламінго трималися багаточисельні кулики та мартини.
Особливо вразив науковців зазвичай сухий лиман Малошаганський, на якому серед іншого трималося 2 700 чоботарів. Ще одне менше – 1 060 особин – скупчення чоботарів спостерігалося на лимані Солоному.

«Навіть лиман Малий Сасик, який потроху оговтується від різкої зміни солоності води, на світанку стає справжньою їдальнею для тисяч мартинів звичайних, а пелікани кучеряві вже знаходять їжу в ньому і для себе. З великих лиманів тільки на Бурнасі було потужне скупчення птахів, яке утворилося завдяки природній прорві на другому кілометрі пересипу. Будь які природні зміни, які відбуваються у водно-болотних угіддях як Тузлівської групи лиманів, так і Сасику, призводять до збільшення різноманіття умов для птахів, завдяки чому природні об’єкти міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас» і «Озеро Сасик» залишаються центром тяжіння для мільйонів водно-болотних птахів», – зазначають екологи.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА