Де на Одещині проходили Чумацькі шляхи
Колись ці шляхи були артеріями українського Півдня – чумацькі дороги, якими валки волів тягнули вози, повні солі, риби, зерна, а назад — тканини, залізо, вино, новини та пісні. Сьогодні – це наша історична карта, яку варто знову прочитати, зазначають у Українському інституті Національної пам’яті, передає видання «Південь сьогодні».
Тож звідки і куди йшли чумаки?
На території сучасної Одещини чумацькі маршрути розходилися, наче промені від лиманів і узбережжя Чорного моря. Куяльницький чумацький шлях – від соляних промислів біля Одеси через Біляївку й Красносілку на північ, у бік Поділля. Тилігульський шлях – з узбережжя лиману через Іванівку до Вознесенська й далі на Київщину. Бессарабський шлях – з Білгорода-Дністровського через Татарбунари й Рені у глиб Молдови та на Балкани. Дністровський чумацький шлях – вздовж ріки, через Аккерман, на північ у бік Хотина та Кам’янця.
«Ці дороги були не просто лініями на карті – це мережа життя, яка об’єднувала українські землі від моря до Карпат», – зазначають історики.
Як виглядало чумацьке життя. Валка – десятки возів, волів і мужніх чумаків, які долали степи, ночували біля криниць і знали кожен яр та балку. Вони залишили нам не лише пісні («Ой у полі криниченька», «Чом ти не прийшов»), а й топоніми: Чумацький Яр, Чумацьке Поле, Чумацька Балка… Їхні дороги стали основою для пізніших торгових і транспортних шляхів. Згодом – для залізниць, поштових трактів і навіть автотрас, які ми користуємося досі.
У XIX столітті чумацтво почало згасати – через залізниці, нові технології видобутку солі й індустріалізацію. Але пам’ять не зникла – вона живе у назвах, легендах і народних піснях.
Сьогодні громади Одещини – Куяльницька, Красносільська, Іванівська, Усатівська – відроджують свої дороги пам’яті. Проєкт «Чумацький шлях» об’єднує туристичні маршрути, фестивалі та локальні музеї, де можна відчути дух старого степу. Фестивалі чумаків, реконструкції валок, етнолокації – усе це повертає до життя дороги, що колись годували цілу Україну.
Чумацькі шляхи – це не лише про торгівлю, це про волю, витривалість і рух. Це – символ України, яка завжди йде вперед, навіть крізь степ і бурю.
Якщо ви бажаєте здійснити подорож Чумацькими шляхами, для вас вже є готові маршрути:
- «Куяльницьким шляхом»: Одеса – Куяльник – Красносілка – Іванівка;
- «Дністровським шляхом»: Білгород-Дністровський – Маяки – Біляївка – Троїцьке;
- «Бессарабським шляхом»: Татарбунари – Саратa – Рені.
Якщо ви мандруєте цими дорогами – придивіться до степу: можливо, саме тут колись брязкотіли вози, дзвеніли чумацькі пісні й пахло сіллю, що йшла з моря.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
